Мігель Зумалакрарегу добре знає, що відчуваєш, коли теорії обвалюються. У вересні 2017 року він відвідав Інститут теоретичної фізики в Саклі, поблизу Парижа, де він виступав на конференції, присвяченій “темній енергії” та альтернативам теорії гравітації.
На той час офіційно ще не було оголошено про виявлення та вимірювання гравітаційних хвиль, викликаних зіткненням двох нейтронних зірок. Але пізніше спірний твіт вченого спровокував велику кількість чуток у астрономічному середовищі, а захоплені дослідники обговорювали це відкриття в тихих академічних коридорах.
Зумалакрарегу, теоретичний фізик з Центру космічної фізики Берклі, досліджував, як вплине відкриття зіткнення нейтронних зірок на альтернативні теорії гравітації. Ці теорії намагаються вирішити два великі протиріччя у нашому розумінні Всесвіту.
Десятиліттями проводилися спостереження, які показали, що навколишній простір, за словами академічної астрономії, наповнений невидимими частинками - так званою “темною матерією”, яка виробляє антигравітаційну силу, відому як “темна енергія”.
Альтернативні теорії гравітації, в свою чергу, намагаються відмовитися від цих гіпотез, змінюючи силу тяжіння так, щоб вона “правильно” описувала всі відомі спостереження, і не вимагала “темних речей” для їх пояснення.
На конференції Зумалакрарегу посміявся над небезпекою поєднання науки і Твіттера, а потім пояснив, які будуть наслідки, якщо чутки виявляться правдою. Багато дослідників знали про злиття нейтронних зірок, але більшість з них просто “не усвідомлювали, що їхні теорії на межі знищення”, - пізніше він написав у своєму електронному листі.
У Саклі він навів останні аргументи традиціоналістів.
“Ця конференція нагадувала похорон, де ми повідомили деяким учасникам новини”.
Нейтронний колапс
Злиття нейтронних зірок 2017 року стало історичною подією, яка підтвердила загальну теорію відносності Альберта Ейнштейна. Однак кілька місяців потому нові дані, отримані вченим, поставили під сумнів деякі постулати цієї теорії.
Дослідники вивчали обертові нейтронні зірки, також відомі як пульсари. Вони виявили, що рух зірок не повністю відповідає прогнозам загальної теорії відносності.
Астрономи використили зоряні системи для дослідження гравітації в космічному масштабі з високою точністю. Проте, немає реальних даних про існування “темної енергії” або “темної матерії”. Ці факти можуть бути пояснені як за допомогою парадигмальних інструментів, так і альтернативних моделей. Матеріал накопичується, а прихильники різних поглядів впевнено стверджують, що це підтверджує їхню “астрономію”. Змішані спостереження сприяють формуванню різноманітних пояснень.
26 березня 1859 року Едмон Лескарбо, молодий лікар-аматор-астроном з маленького села південніше Парижа, помітив невідомий об’єкт, який рухався паралельно сонцю, за допомогою свого телескопа. Він повідомив про це відкриття Урбену Левер’є, провідному астроному того часу. Левер’є намагався пояснити незвичайний рух Меркурія.
Усі інші планети обертаються навколо Сонця відповідно до законів руху і тяжіння Ісаака Ньютона, але Меркурій з кожним обертом навколо сонця зміщується з орбіти на дуже малу величину, явище, відоме як зміщення перигелію. Левер’є висунув гіпотезу про існування невидимої “темної” планети, яка “тягне” Меркурій. Спостереження Лескарбо темної плями, яка проходить поруч із сонцем, показали, що планета, яку Левер’є спочатку назвав Вулканом, існує насправді.
<img style="float: left; margin-right: 15px;" src="/pic/2018/06/darkplanet.webp" alt="Історична гіпотеза про внутрішню планету Вулкан як прообраз концепції темної матерії та чорних дір (архівні ілюстра
