Ми знаємо, чому горять зірки. Але для пояснення нам необхідно відмовитися від розуміння того, що зірка являє собою величезну вогняну кулю, розігріту до мільйонів градусів.
Жодних хімічних реакцій, наявність кисню чи інших «запальних» елементів. Саме колосальна температура і тиск усередині будь-якого світила запускають термоядерні реакції - очима ми сприймаємо як світіння.
Однак звідки беруться високі температури й тиск?
Подивимося на зірку з незвичного нам боку. Те, що ми називаємо зірками, - не більше ніж спроба матерії чинити опір терору гравітації. Матерія не бажає бути розчавленою і перетвореною на щільну точку неймовірної маси. Вона хоче «розтікатися» по всьому всесвіту, не створюючи величезні структури - галактики та їхні скупчення.
Проте гравітація постійно стискає сонячний газ. Усередині зірки виникає колосальний тиск, що прискорює рух протонів. Елементарні частинки буквально божеволіють і не можуть знайти собі місця.
Як відомо, протони - позитивно заряджені частинки. А під тиском і температурою вони з'єднуються один з одним. В результаті відбувається ядерна взаємодія.
При цьому зайва енергія виділяється у відкритий простір. Чому зайва? Тому що взаємна маса частинок робиться меншою, ніж була маса «первинного матеріалу». А нестача маси - у фізиці маса тотожна енергії - випромінюється у вигляді «теплого» світла, «зірка горить».
Наприклад, за одну секунду наше Сонце спалює 4 мільйони тонн власної маси. У підсумку в космос відлітає до 380 квінтильйонів (цифра з 18 нулями) мегават енергії. А ось до Землі доходять жалюгідні крихти: 174 петаватт (1 петаватт - 1 мільйон гігаватт) енергії.
Нам поки що вистачає.
Читайте також за темою:
У якій частині Сонця протікають термоядерні реакції?
