Дослідники з Національного центру біологічних наук у Бенгалуру, Південна Індія, сформували потенційну гіпотезу еволюції, засновану на видоутворенні мух.
У дослідженні пропонується нова гіпотеза на основі нещодавньої еволюції мухи яблуневої личинки, яка може бути пов'язана з розвитком мозку, а також з хімічними змінами.
Відомо, що піддослідна муха, Rhagoletis pomonella, спочатку заражала плоди глоду в США. Однак після того, як у 19 столітті там стали вирощувати яблука, протягом півтора століття муха еволюціонувала у два види: той, який заражав звичайні плоди глоду, і той, який "спеціалізувався" на яблуках.
"Відомо, що такі чинники, як нове середовище, клімат, конкуренція і середовище проживання, призводять до утворення різних видів. Однак зміни, яких зазнають особини в процесі еволюції, все ще залишаються предметом вивчення".
Муха надала дослідникам "унікальну можливість вивчити систему, що формує новий вид нині, а не в далекому минулому", - йдеться в заяві.
Дослідники вивчали види мух, що мешкають у Бенгалуру, намагаючись з'ясувати, чи можуть зміни в їхньому мозку стимулювати подальшу еволюцію. Вони спостерігали за мозком лялечок, що розвиваються, вимірюючи показники 14-ти нейромодуляторів, таких, як дофамін, серотонін і гістамін.
"Дивно, але навіть коли ми контролювали період їхньої сплячки, мозок дорослої особини яблуневої мухи розвивався швидше, ніж у глодової. Крім того, у мозку яблуневої мухи також спостерігалося зниження рівня нейрохімічних речовин. Наші результати показують, що такі зміни на певних етапах розвитку мозку можуть впливати на вибір господаря, що свідчить про появу нової гіпотези еволюції", - пояснює Хінал Харва, провідний дослідник.
"Зв'язок змін у розвитку мозку та нейротрансмітерів із життєвим циклом комахи має цікаві наслідки не тільки для виведення нових видів, а й для розуміння того, як зміни в навколишньому середовищі, наприклад, клімату, можуть вплинути на вибір комах, наприклад, які рослини вражати", - пояснює докторка Шеннон Олссон, яка керує дослідженням.
