Останні кілька десятиліть були дуже складними для істориків та археологів, які фанатично захищали основні догми "послідовного" еволюційного розвитку.
Такі дослідники, як Грем Генкок, Рендалл Карлсон, Еріх фон Денікен, Андрій Скляров та інші "альтернативники" зуміли розхитати, здавалося б, міцну будівлю академічної науки. Але тут у спину істориків-ортодоксів вдарили ще й біологи.
Дослідницька група з університету Тель-Авіва змогла довести, що перші досліди з селекції зернових проводилися щонайменше 23 000 років тому. А це означає, що сільське господарство й осілий спосіб життя виник набагато раніше.
Дійсно, культивуванню передує поселення, тільки його поява може сприяти розвитку соціальних структур, формуванню ієрархічного суспільства, появі феномена поділу праці та, відповідно, міст. Виробництво не концентрується в сільській місцевості, але місто масово виробляє знаряддя праці.
Підтвердженням цієї гіпотези став також факт виробництва борошна. Знайдено подрібнювальну плиту всередині однієї з хатин, а також кам'яний інструмент, з якого витягнуто мікроскопічні гранули зернового крохмалю.
Стверджується, що злаки доставлялися у вигляді "напівфабрикатів" і вже потім перероблялися на борошно. На території поселення дослідники також виявили примітивні печі. Не виключається, що там же функціонувало щось на кшталт зерносховища або елеватора. Що це означає на практиці?
Історики давно запропонували цілу часову шкалу, засновану на ідеї, що зачатки сільського господарства виникли 10-12 000 років тому, а потім осілий спосіб життя поступово поширився по всіх куточках планети.
Протягом століть попередні спроби "загнати" артефакти і пам'ятники глибше в минуле зустрічали шалений опір. Здавалося б, аргумент у стилі "не було нікого, хто міг би створити ці речі" переважував навіть очевидні факти.
Але за останні років тридцять з'явився цілий потік відкриттів, які один за одним завдають ударів по ортодоксії. Мегаліти Баальбека, Єгипту, Сирії, Південної Америки, Туреччини постійно продукують важкі питання для археологів, які втомилися відбиватися.
Проблема "альтернативників", щоправда, полягає в тому, що вони намагаються оперувати категоріями "інопланетян", "атлантів" тощо, не розуміючи, що тим самим вони свідомо й мимоволі підтримують усю напрацьовану догматику, включно з часовими рамками й технологічними рішеннями стародавніх цивілізацій.
У цьому відношенні "археологія технологій" Андрія Склярова стала своєрідним проривом в альтернативній науці, але він, судячи з усього, опинився на самоті. А після його смерті всі дослідницькі проєкти поступово трансформувалися в комерцію і псевдоортодоксію, вже з іншими вихідними даними.
Власне кажучи, селекція віком у 23000 років означає зміщення наукових пріоритетів. Досить сказати, що на той час глобальні температури були на 4 градуси вищими, ніж нині, тож рівні моря були нижчими, а клімат у Леванті та на Близькому Сході - м'якшим.
Це означає, що, крім вирощування зернових, наші предки займалися садівництвом. Тобто потреби рухатися ближче до моря чи великих водойм у них не було.
Зауважимо, що якщо цивілізаційний ривок і стався, то він закінчився тим, що заведено називати Льодовиковим періодом і Всесвітнім потопом, коли раптовий зсув магнітних полюсів (з невідомих досі причин) буквально переформатував кліматичні умови і звичні зони проживання.
І тут постає питання: удар був настільки серйозним, що загальмував розвиток на цілих 15 тисячоліть, або ж за цей час сталося щось, про що ми не маємо ні найменшого поняття?
Нагадаємо, рослини, які були одомашнені 15000 років тому, належать до диких сортів пшениці, ячміня, льону, гороху, часника, цибулі. Значно пізніше наші пращури звернули увагу на олівки, виноград та інші рослини.
Але сільське господарство в традиійному розумінні виникло близько 10 тисяч років тому і є цивілізаційним стрибком, що мало пояснюється стародавньою історію.
Характерно, що на територіях сучасних Китаю, Індії, Африка, Америки з'являлися зовсім інші культури - рис, просо, кукурудза, картопля, томат, кавун, бавовник, навіть кава.
Той же рис від самого початку був диким видом, який зростав на болотах Китаю, Індії та Південно-Східної Азії. Він мав довгі, тонкі та гострі колоски, які легко розсипалися, випускаючи насіння
Картопля - це гірська культура, характерна для Перу та Болівії. Вона мала дуже маленькі, неправильної форми та гіркі бульби, які містили велику кількість токсичного соланіну.
Тому для його вживання було необхідно його промити, позбавитись води та варити точно не одну годину. Простим прімитивним методом фізичного тиску додуматься до такої процедури практично неможливо. Тим більше витрачати стільки часу на кухню в ті часи - взагалі з області фантастики.
Але проста селекція, звісно, практиквалися. Ми не можемо цього заперечувати. Люди покращували якість та кількість урожаю, вибираючи ті рослини, які мали більші, смачніші та стійкіші до хвороб та шкідників плоди. Хоча й не могли їх "концептуально" змінити.
Клімат та грунт впливав на особливості стародавнього домогосподарства. Проблема в тому, що цього недостатньо для зміни генетичної структури, - тим більше що врожайність була дуже низькою, а виживати треба сьогодні, - відмова від палювання сильно вдарила по якості життя бувших кочовників.
