Гіпотеза Рімана

Ми сприймаємо світ через прості числа - вони діляться лише на 1 і на себе. Такі числа розташовуються в одну числову пряму. Це наша посякденна метрика, за допомогою якої ми вимірюємо та оцінюємо речі навколо нас.

Однак у 1859 році німецький математик Бернхард Ріман запропонував ідею, яка більш детально розкриває математичний сенс простих чисел. Ця ідея, відома як гіпотеза Рімана — гіпотеза, яка не доведена і в наш час.

Щоб зрозуміти гіпотезу Рімана, ми повинні спочатку дослідити дзета-функцію Рімана, математичний інструмент, який використовується для вивчення простих чисел.

Ріман помітив, що точки, в яких функція дорівнює нулю - її «нулі» - підпорядковуються єдиному правилу.

Тобто всі нетривіальні нулі дзета-функції лежать на певній вертикальній лінії в комплексній площині, яка називається «критичною лінією». А відтак, існує основний порядок у розподілі простих чисел, читай, квантових елементів.

Дотепер ніхто не зміг довести гіпотезу Рімана. Математичні підходи перевірили мільярди нулів, і всі вони дотримувалися критичної лінії, але загальний доказ залишається неповним.

Відомий Інститут математики Клея навіть пропонує приз у мільйон доларів тому, хто зможе вирішити цю проблему.