Загибель динозаврів - один з епізодів у низці глобальних вимирань, унаслідок яких було знищено мільйони видів живих істот. Як відбуваються ці події? І як ми можемо запобігти їх повторенню?
Останні 10 000 років Земля переживає чергове вимирання, багато тварин стрімко зникають з нашої планети.
Вчені вважають масовим таке вимирання, під час якого гине приблизно три чверті всіх видів протягом короткого геологічного періоду. Нині люди переживають початок останнього катаклізму, що протікає набагато швидше, ніж усі попередні біокатастрофи. З 1970 року популяції видів хребетних скоротилися в середньому на 68%, а за даними Міжнародного союзу охорони природи, понад 35 000 видів перебувають під загрозою зникнення. Тільки за 20 століття вимерло 543 види наземних хребетних, ідеться в дослідницькій статті, опублікованій у журналі PNAS. Чи винні в цьому люди?
Людський фактор
Відтоді як 1760 року почалася промислова революція, що накачує навколишнє середовище забруднювальними речовинами, людина перетворилася на головного винуватця нинішньої екологічної кризи на Землі. Від викидів парникових газів і виснаження озонового шару до вирубки лісів, звалищ пластику і незаконної торгівлі тваринами - люди провокують вихід деяких видів тварин і загрожують вимиранням багатьом іншим.
Низка експертів стверджує, що зміна клімату і вимирання видів тварин - це природна частина життя, і в певному сенсі це правда. Зрештою, перші п'ять масових вимирань сталися без участі людини. Однак різниця полягає у швидкості, з якою відбувалися ці масові вимирання.
Викопні організми не тільки розповідають нам про те, які істоти жили до нас, а й про те, як довго той чи інший вид може існувати в природних умовах, перш ніж вимре без втручання людини. Фоновим є вимирання одного виду на рік. Нині через діяльність людини фактична швидкість у десятки тисяч разів вища. Дослідження показали, що деякі види, які зникли з Землі, продовжували б існувати ще протягом 800 - 10 000 років.
Ми змушені відступити від звичайного способу життя і тим самим дати природі необхідний їй перепочинок. За даними НАСА, внаслідок локдауну 2020 року, викиди вуглекислого газу скоротилися на 17%, а рівень оксиду азоту - на 20%. Водні шляхи очистилися, тварини стали заходити в міста і селища по всьому світу. Хоча це здається прекрасним відродженням для планети, воно тимчасове, оскільки людська цивілізація повертається до свого нормального стану, а рівень вимирання - до колишніх темпів.
Ордовиксько-силурійське вимирання: ~ 440 мільйонів років тому
Перше масове вимирання на Землі сталося в період, коли такі організми, як корали і панцирні брахіоподи, заповнювали мілководдя планети, але ще не вийшли на сушу. Саме життя тільки почало поширюватися і диверсифікуватися, але близько 440 мільйонів років тому кліматичний зсув спричинив зміну температури моря, і більша частина морських видів загинула.
Наприкінці ордовицького періоду вибухнуло глобальне заледеніння, що охопило південний суперконтинент Гондвану. Катастрофа ізолювала значну частину світової води і різко знизила рівень світового океану, що позбавило багато видів життєво важливих локацій, зруйнувала харчові ланцюжки і знизила репродуктивні здібності істот, які населяють Землю.
Невідомо, що саме спричинило ці події. Згідно з однією з теорій, процес охолодження міг бути викликаний утворенням північноамериканських Аппалачських гір. Як наслідок, великомасштабна ерозія силікатних порід спровокувала дефіцит парникового газу, життя перейшло на "кисневий" стандарт.
Однак не всі вчені згодні з такою версією. Згідно з альтернативними теоріями, невідомий токсичний метал міг розчинитися в океанських водах у період кисневого голодування, знищивши морське життя. Інші вчені припускають, що гамма-сплеск наднової зірки проробив величезну дірку в озоновому шарі, дозволивши смертоносному ультрафіолетовому випромінюванню зруйнувати колишню екосистему. Ще одна гіпотеза припускає, що причиною катаклізму став підвищений вулканізм, який спровокував зміну атмосфери Землі.
Пізньодевонське вимирання: ~ 365 мільйонів років тому
Часто званий "ерою риб", девонський період став свідком підйому і занепаду багатьох доісторичних морських видів. Хоча до цього часу тварини вийшли на сушу, більшість організмів все ще плавала в океанах. Так було доти, доки дерева і квіти, що виникли, не спричинили друге масове вимирання.
У міру розвитку коренів, рослини ненавмисно перетворювали землю, на якій жили, перетворюючи каміння і скельні уламки на ґрунт. Потім цей ґрунт, багатий поживними речовинами, потрапив у Світовий океан, що призвело до величезного цвітіння водоростей. Вони-то і створили гігантські "мертві зони" - області, де водорості позбавляють воду кисню, задушуючи морське життя і руйнуючи морські харчові ланцюжки. Види, які не могли адаптуватися до зниженого рівня кисню, загинули.
Одним із морських чудовиськ, яке було стерте з лиця Землі, була броньована риба довжиною 10 метрів під назвою Дунклеостеус. Страшний хижак мала шолом із кісткових пластин, який покривав усю її голову і створював іклоподібний відросток на щелепі.
Пермсько-тріасове вимирання: ~ 253 мільйони років тому
Це вимирання, часто зване "Великою загибеллю", є найбільшим із тих, що коли-небудь відбувалися на Землі. Воно знищило близько 90% усіх видів на планеті. Рептилії, комахи і земноводні, що мешкали на суші, вижили ледве-ледве. Причиною катастрофічної події вважають період бурхливого вулканізму.
Наприкінці пермського періоду в тій частині світу, яку ми зараз називаємо Сибіром, вивергалися величезні вулкани. Це призвело до викиду в атмосферу великої кількості вуглекислого газу, спричинивши парниковий ефект, який нагрів усю Землю. У результаті змінилися погодні умови, піднявся рівень моря, а на землю обрушилися кислотні дощі.
За даними музею Сема Нобла в Оклахомі, вуглекислота у великих обсягах розчинялася в океані, отруюючи морських мешканців і позбавляючи їх води, багатої на кисень. На той час світ складався з одного суперконтиненту під назвою Пангея, що, на думку деяких учених, призвело до створення глобального басейну застійної води, яка тільки сприяла накопиченню вуглекислого газу. Підвищення температури моря також призвело до зниження кисню у воді.
Тріасово-юрське вимирання: ~ 201 мільйон років тому
У тріасовому періоді спалахнуло нове й різноманітне життя, динозаври почали заселяти світ. На жаль, у цей час також вивергалися численні вулкани.
Хоча досі достеменно не відомо, чому сталося це четверте масове вимирання, вчені вважають, що масивна вулканічна активність виходила з боку земсіль, які зараз вкриті Атлантичним океаном. Як і під час пермського вимирання, вулкани викинули величезну кількість вуглекислого газу, що призвело до зміни клімату і руйнування життя на Землі.
Глобальні температури підвищилися, лід розтанув, рівень моря піднявся і закислився. У результаті вимерло багато морських і сухопутних видів, зокрема великі доісторичні крокодили і деякі літаючі птерозаври.
Існують альтернативні теорії, що пояснюють це масове вимирання, які припускають, що підвищення рівня вуглекислого газу вивільнило замкнений у вічній мерзлоті метан, що і призвело до аналогічної серії подій.
Крейдово-палеогенове вимирання: ~ 66 мільйонів років тому
Найвідомішим з усіх масових вимирань є крейдяно-палеогенове вимирання, більш відоме як день загибелі динозаврів. Цю подію іноді називають К-Т вимиранням, а геологи говорять про "К-Пг вимирання".
Традиційно вважається, що причиною вимирання гігантських тварин стала катастрофа, спричинена падінням астероїда. Математичні моделі свідчать, що об'єм неземного каменю має бути в районі 17 км, щоб призвести до наслідків такого масштабу.
Однак ця теорія, скоріше, популярна в літературі та поп-культурі, ніж у серйозній науці. Реальних, геологічних і палеобіологічних, доказів описуваної події немає. Ба більше, низка дослідницьких груп, зайнятих у царині макроеволюції, стверджують, що цілком імовірний сценарій, за якого 65-70 мільйонів років тому з якоїсь причини ліси поступилися преріями, прерії - напівпустелями. Клімат став гарячішим, сухішим і різноманітнішим, що й призвело до масового вимирання травоїдних. А як наслідок, хижакам просто не вистачало корму.
Проблема ще й у тому, що зникали здебільшого гіганти. І в цьому полягає найбільша загадка еволюції.
Джерело: livescience.com
