Міжнародна команда вчених з Іспанії, Італії, Мексики та Німеччини успішно визначила маси гігантських планет системи V1298 Tau, чий вік становить лише 20 мільйонів років.
Раніше маси настільки молодих гігантських планет не вимірювали, і це перший доказ того, що такі об'єкти вже не будуть збільшуватися в розмірах.
Колишні дослідження ґрунтувалися на вимірюванні радіальної швидкості з використанням спектрографів HARPS-N в обсерваторії Роке-де-лос-Мучачос (ORM) і CARMENES у Калар Альто, Мексика.
Дослідницькі результати опубліковані в журналі Nature Astronomy.
Самі планети трохи менші за Юпітер, а їхні орбітальні періоди становлять 24 і 40 днів для V1298 Tau b і e відповідно.
"Вивчення дуже молодих планет є надзвичайно складним завданням", зазначає Алехандро Суарес Маскареньо, перший автор статті. "Батьківська зірка має дуже високий рівень активності".
До того ж, завдяки базі даних наземних обсерваторій і застосуванню передових методів аналізу, астрономи тепер можуть спостерігати процеси, що відбуваються на ранніх етапах розвитку планетних систем. На практиці довелося розділити сигнали, що генеруються цими планетами, від сигналу, що походить від зірки, яка майже вдесятеро більша за свої "дочірні" планети.
У результаті проведеного дослідження планет V1298 Tau b і c, вчені виявили, що їхні маси і радіуси напрочуд схожі на маси і радіуси планет-гігантів Сонячної системи. Це може допомогти вченим краще зрозуміти ранню еволюцію планетних систем, включно з нашою Сонячною системою.
Згідно з теоретичними моделями, планети-гіганти починають свою еволюцію з більшого розміру, а потім стискаються протягом мільйонів або навіть мільярдів років. Однак досі вчені не можуть сказати напевно, чи є V1298 Tau типовим випадком, чи виключенням із правил.
Для досягнення отриманих результатів дослідникам довелося об'єднати зусилля кількох обсерваторій та інститутів із різних країн. Під час дослідження виникли складнощі з узгодженням розрахунків радіальної швидкості, оскільки показники спектрографів, які беруть участь у проєкті, часто не збігалися.
Загалом, це дослідження може дати ключову інформацію про ранню еволюцію планетних систем і підтвердити або спростувати поточні теорії про процеси, що відбувалися в період народження нашої Сонячної системи.
