Лінії Наска в Перу - це колекція геогліфів на посушливому плато в Південній Америці. Їхня складність варіюється від ліній до геометричних фігур і стилізованих тварин, таких як птахи, павуки та ящірки.
Через свої розміри гліфи найкраще видно з неба. Однак більшість учених вважають, що стародавні люди створили їх десь між 500 роком до нашої ери і 500 роком нашої ери, задовго до того, як сучасна людина навчилася літати.
Вони вважають, що ці малюнки досить примітивні. Для нанесення зображення потрібно лише зчистити червонувату гальку і каміння, щоб під ними з'явився білий пісок. Через відсутність опадів і небезпечних вітрів самі малюнки залишилися незмінними і цілком могли мати багатовікову історію.
Однак який практичний сенс у такому масштабному і довготривалому проєкті, археологи не пояснюють
Перший письмовий опис перуанських гліфів міститься в книжці конкістадора і літописця Педро Сьєса де Леона (бл. 1520-1554 рр.) і відноситься до 1553 року. Він вважав, що це маркери стежок.
Однак лінії не викликали особливого інтересу, поки Торібіо Мехіа Кесспе, перуанський археолог, повторно не зробив відкриття під час експедиції 1927 року. 12 років потому він описав свої знахідки на конференції в Лімі.Результати дослідження показують, що на ранніх етапах існування Сонячна система могла містити кілька протопланет розміром з Марс.
Пол Косок, професор історії з Університету Лонг-Айленда, став першим ученим, який провів серйозне дослідження цих ліній.
На початку 1940-х років, досліджуючи стародавні іригаційні системи, Косок помітив великий гліф стилізованого птаха. Після спостереження за тим, як сонце сідає точно над деякими лініями, він припустив, що лінії Наска слугували календарем, який допомагав визначати час садіння і збирання врожаю.
Після Другої світової війни німецький математик Марія Райхе провела перше офіційне дослідження геогліфів Наска. Спочатку вона вважала, що має справу зі своєрідним стародавнім календарем. Однак пізніше вона виступила із заявою, що йдеться про незвичний об'єкт, що нагадує розмітку для якогось літального апарату.
Водночас, за її словами, неможливо точно встановити, для чого призначалися більшість зображень. А правильна геометрична вказує на те, що, не зважаючи на їхній удаваний примітивізм, відтворити серії комбінацій просто неможливо. У результаті її вигнали з кафедри, позбавили всіх учених ступенів і доходів. Померла вона в абсолютних злиднях.
Календар і землеробство перетворилися на офіційні академічні версії. Планами іригації, витворами мистецтва, дороги інків - усі ці версії не суперечили академічним догмам про "прогрес" і "поступальну історію".
Лінії Наска в Перу: історія та цікаві факти
Марія Райхе відома також тим, що запекло захищала геогліфи від сторонніх, проте з 1997 року проєкт "Наска-Пальпа" перетворився на міждисциплінарне культурологічне дослідження стародавнього народу Наска та його культури. Знамениті лінії Наска в Перу перестали сприйматися як артефакт, історична цінність.
Подальші пошуки можна звести до такого.
Наска жили в прибережних районах південного Перу і північного Чилі, найбільш посушливих регіонів на Землі.
Їхня культура розвивалася в невеликому і захищеному басейні, який живили десять невеликих річок. Клімат був непостійним, і річки пересихали, коли припинялися дощі.
Одна з річок, Наска, протікає під землею протягом близько 15 км. Вона виходить на поверхню у вигляді джерела недалеко від Кауачі, столиці та релігійного центру.
Учасники проєкту вважають, що лінії та геогліфи використовували в релігійних церемоніях, а їхнє створення та підтримання було громадською діяльністю, - традиційне пояснення для академічної археології, яка переконана, що стародавня людина впродовж життя тільки тим і займалася, що молилася, приносила жертви богам та вмирала.
Дослідники також стверджують, що люди Наска створили не всі гліфи. Виявилося, що деяким із них понад 2400 років, і, отже, вони належать до періоду до появи їхньої культури!
Передбачається, люди з Паракаса намалювали більш давні геогліфи, на яких часто зображені людиноподібні фігури.
Іншими словами, різні групи створювали різні лінії в дуже різні періоди часу.
Деякі гліфи викреслені поверх інших ліній. Стародавні художники стерли одні частини і додали інші, що робить інтерпретацію ліній ще більш складною.
Останні знахідки
Нещодавно дослідники з японського Університету Ямагата виявили ще 100 ліній Наска в Перу і повідомили про свої результати на щорічній зустрічі Товариства американської археології.
Вони також розділили зображення щонайменше на чотири різні стилі. На їхню думку, більшість ліній проходять уздовж маршрутів, що ведуть до Кауачі.
Археологи також знайшли артефакти, які свідчать про те, що "прочани" (?!) добиралися до Кауачі та робили там підношення (християнські?).
Тобто, як вказують, геогліфи могли спрямовувати прочан до храму (!!!). Саме вони наносили трапеції та прямі лінії після руйнування храму.
За матеріалами Live Science
