У світі існує багато дивовижних архітектурних пам’яток, але домівка одного з найбільших римських храмів, Баальбеку, майже виключення з будь-яких правил. Зараз цей історичний комплекс знаходиться на території сучасного Лівану.
Місто славиться своєю давньою архітектурою, від якої перехоплює подих. Так, ми бачимо справжні дива римської інженерії, проте все частіше виникають запитання: чи всі споруди побудовані римлянами? Чи справедливо говорити, що поряд з величним храмовим комплексом розташовані залишки давньої цивілізації, більш технологічно розвиненої, ніж ми собі уявляємо?
Трилітон. Історична загадка
Легендарний Трилітон — це справжня загадка історії Західної Азії, яка вперто ігнорується офіційною археологією. Мова йде про ряд з трьох величезних кам'яних блоків на подіумі того, що ми називаємо “храмом Юпітера”.
Тут треба пояснити: всі споруди, як науковці не можуть кваліфікувати, автоматично відносяться до культових, в тому числі храмів. Це не означає, що археологи. Але комплекс може включати різнопланові будинки, побудовані окремими народами та цивілізаціями.
Отже, кожен з трьох блоків важить приблизно 800 тонн - майже вдвічі більше, ніж найбільший камінь, коли-небудь переміщений людиною в новітній історії. Навіть з нашими сучасними можливостями, транспортування і точне розміщення таких колосальних “заготовок” — величезний виклик для кам'янообробних заводів. А вони були витіснені, оброблені, привезені та встановлені в епоху, коли найдосконалішою технікою вважалася система мотузок і шківів.
Археологи говорять про вражаючу інженерну майстерність римлян. Хоча питання залишається відкритим: храм Юпітера, фундамент храму та територія навколо храму — абсолютно різні за своїми технологічними особливостями і архітектурою споруди.
Проблема ще й в тому, що ми не знаємо, як об’єктивно, за фізичними методами, вирахувати час будівельних робіт. Приблизний геологічний вік каменю — так. І то умовно. Але не час, коли звели фундамент та стіни комплексу.
Камінь вагітної жінки
Ще одним елементом, який підкріплює теорію альтернативної історії - знаменитий Камінь вагітної жінки. Цей недобудований мегаліт, все ще прикріплений до кар'єру приблизно за півмилі від Баальбека, навіть більший за блоки Трилітону. Він важать понад 1 000 тонн.
Не існує жодних історичних свідчень про те, що римляни чи будь-яка інша цивілізація намагалися перемістити камінь такого величезного розміру. Що дивно: в Римській вміли вести будівельну та бухгалтерську документацію.
Неймовірна точність у будівництві храмів Баальбека в принципі потребує ретельного вивчення. Стіни складаються з ідеально підігнаних блоків без використання розчину, що говорить про надзвичайно високий рівень архітектурної витонченості.
Деякі шви між кам'яними блоками настільки щільно підігнані, що між ними не можна вставити аркуш паперу. Такий рівень точності в поєднанні з масивними розмірами каменів значно перевищує технологічні можливості Римської імперії і дозволяє припустити можливе існування передових технологій в далекому (“доісторичному”) минулому.
Стіни та тунелі
Декілька слів про циклопічні стіни. Тут нічого понадісторичного немає, - ми бачимо вапнякові блоки, так, деякі з яких важать до 400 тонн, але вони не зроблені з дуже твердого каменю. Разом із ти вони демонструють надзвичайну точність підгонки, незвичну схему розміщення, що не відповідає римській архітектурній практиці.
На відміну від правильних прямокутних блоків, які зазвичай зустрічаються в римських спорудах, деякі блоки, використані в цих стінах, мають неправильну форму, але все одно підігнані один до одного з дивовижною точністю. Рівень технологічної досконалості, який набагато перевищує можливості відомих стародавніх цивілізацій, включаючи римлян.
І це питання навіть для незалежних дослідників. Можливо, слід розглянути третю сторону будівництва комплексу Баальбек: римляни, невідома високорозвинена цивілізація та ще одна цивілізація з відносно високим рівнем розвитку.
Окремо скажемо про розгалужену систему підземних тунелів у Баальбеку. Ці тунелі, ймовірно, використовувалися для дренажу та зберігання харчів або іншої продукції. Вони занадто складні і потребує розуміння гідротехніки, яке конкурує з сучасними інженерними практиками. Деякі з подібних тунелів простягаються на значні відстані і демонструють високий рівень логістичної складності.
Мовчання історичних записів
Незважаючи на велич і масштаби Баальбека, в римських джерелах про нього нічого не згадується. Враховуючи схильність римлян до документування своїх інженерних досягнень, дуже цікаво, що не існує жодного звіту про будівництво навіть храмів або транспортування каменів Трилітону. Відсутність інформації залишає прогалину в нашому розумінні і підживлює спекуляції про технологічно розвинену доримську цивілізацію.
Більше того, єдине згадування споруди відноситься до Йосипа Флавія, який, подібно Геродоту, прославився своєю неточністю та ідеологічною відданістю Риму. Він написав лише кілька слів про місто у своїй праці "Єврейські старожитності", згадавши його як “важливе місце за часів правління Птолемея II Єгипетського”. Однак він не наводить конкретних даних про будівництво храму. Взагалі ніяких даних. Таке враження, що і храму не існувало.
Чим можуть похизуватися археологи, - знахідками монет. Звідки й робиться висновок про будівництво храмового комплексу Баальбек за часів імператора Августа. Але ж наявність монет може вказувати тільки на присутність римлян та/або міжнародну торгівлю на цій території. Тим не менш академічна наука робить вельми широкомасштабні висновки...
Точка зору альтернативних істориків
Прихильники альтернативної історії стверджують, що архітектурні аномалії вказують на існування розвиненої цивілізації, яка передувала Римській імперії. Скоріше за все, вона володіла знаннями і технологіями для видобутку, транспортування і точного монтажу таких величезних каменів. Але звідки вони прийшли і ким насправді були, ми не знаємо. Навіть здогадки немає.
Римляни могли будувати свій храмовий комплекс на фундаментах, закладених цією давнішою цивілізацією. Вони могли скористуватися існуючими кам'яними блоками та залишками споруд. Звідси й виникає плутанина з датуванням та визначенням історичного походження археологічних об’єктів.
Тож, дивовижні архітектурні особливості Баальбеку нелегко пояснити за допомогою традиційних історичних наративів.
Хоча ми повинні підходити до теорій альтернативної історії з обережним скептицизмом, оскільки не всі “альтернативники”, скажемо так, працюють виключно в науковій парадигмі. Часто вони висувають занадто фантастичні припущення, правило тут єдине: нічого, крім фактів; пояснення тільки в межах самих фактів; ніякої наукової фантастики, чим не гребують і археологи, і альтернативники.
У гонитві за новими знаннями дуже важливо, щоб ми продовжували коректно ставити питання і професійно досліджувати таємниці, що залишили по собі наші предки. Їхні неймовірні інженерні досягнення точно спонукають напружити уяву і відмовиться від застарілого “лінійного” розуміння нелінійної історії.
