Китайські дослідники запропонували новий метод ідентифікації кісток вимерлих тварин. Палеонтологічне дослідження було опубліковано у квітневому номері журналу Nature.
Проблема в тому, що класифікувати таксони, а тим паче визначити нові види досить складно. По-перше, динозаври, птерозаври чи іхтіозаври вимерли щонайменше 66 мільйонів років тому. По-друге, на Землі відсутні живі нащадки тих видів, - нема з чим порівнювати.
Крім того, якщо ми говоримо про вимерлих летючих рептилій, які жили в мезозойську еру, то дослідники повинні враховувати безліч додаткових факторів. Включаючи відносно швидку зміну екологічних ніш, генетику (ось тут справді колосальна проблема) і функціональну морфологію.
Вчені судять про птерозаврів за зім'ятими або сплющеними зразками. Тривимірний цілісний матеріал зустрічається вкрай рідко.
Черепні кістки - унікальне явище в палеонтології. Доводиться буквально відокремлювати від тулуба або голови. Куди простіше дискутувати про архітектуру черепа, ніж описувати давно зниклих гігантів.
Ви будете здивовані, але ми досі не знаємо, як працювало піднебіння у крилатих динозаврів. Просто немає фактичного матеріалу, щоб досягти хоч якогось розумного консенсусу.
А суперечки навколо будови піднебіння птерозаврів точаться мало не з 19-го століття. Відтоді - за 130 років - виявлено декілька нових зразків. Що, природно, не вносить істинності в суперечки, що вирують на сторінках наукових журналів.
Тож ми не в змозі "розмежувати" окремі кістки піднебіння і зрозуміти, за що вони відповідали в організмі птерозаврів.
Зокрема, недавній зразок юрського птерозавра Dorygnathus banthensis може свідчити про зовсім іншу конфігурацію піднебінної частини верхньої щелепи. Відкриття фактично призвело до переосмислення концепції піднебіння у летючих ящерів.
Однак суперечки не вщухають, бо залишається незрозумілою узагальнена конфігурація піднебіння Pterodactyloidea.
Можливо, допоможуть рентгенівські дослідження, включаючи КТ-сканування та КЛ-сканування. Принаймні, як показало дослідження, можна визначити межі кількох кісток.
Так, Dsungaripterus відрізняється нерегулярними краями швів між кістками. Проте у нас немає повного зразка, хоча б в одиничному екземплярі. Тому ми не в змозі ідентифікувати абсолютно всі кістки черепа.
Водночас КТ-сканування зразка Hamipterus не виявило жодних швів, що вказує на "спаяність" усіх елементів черепа. Єдина надія на потенційно збережені шви.
Дослідження Hongshanopterus також показувало наявність декількох переломів, хоча самі шви не можуть бути точно ідентифіковані.
У Kunpengopterus переломів менше, - тут є межа між ектоптеригоїдом і птеригоїдом. Інші елементи, мабуть, спаяні.
Проте, КТ-сканування дає змогу описати структуру анатомії верхньої щелепи. Ми тепер добре уявляємо, як щокова кістка верхньої щелепи контактувала з щоковою кісткою знизу і поширювалась до ектоптеригоїду.
Але от як птеродактилі харчувалися - не те щоб загадка, але питання залишаються. Принаймні, щодо функціональної морфології крилатих ящерів.
Не так давно ми описали, як динозаври виживали в Арктиці 70 мільйонів років тому.
Також нове дослідження вирішило суперечку, чи були динозаври холоднокровними або теплокровними
І пояснили, чому динозаври були такими великими.
