Написати щось нове про зміни клімату - дуже важке завдання. Особливо коли екологічними питаннями займаються не стільки науковці, скільки політики та, за великим рахунком, інформаційні авантюристи.
А вони, шукаючи хайп навіть в геологічних процесах, не помічають об'єктивних, незалежних від людини, фізичних реалій. Зокрема: протягом всієї історії життя на Землі клімат коливався, впливаючи на розвиток всіх без виключення видів, у тому числі й Homo.
І такі коливання не припиняться і в майбутньому. Сучасний вигляд людини - не вершина творчості природи. Бо природа сама змінюється. Тоді як ми приречені на значні еволюційні метаморфози. Відповідно до геологічних, географічних та біотехнологічних реалій майбутнього.
Отже, розпочнемо нашу подорож...
Що ми відчуємо “на власній шкурі” - так це зміни температурного режиму та режиму опадів. Вони впливатимуть на розподіл харчових і водних ресурсів. Люди, як й інші тварини, зосередженні на підтримці стабільної температури власного тіла і киснево-водного балансу, - інакше не виживуть і не зможуть нормально “функціонувати”.
Тому фізіологічні адаптації, які покращують терморегуляцію та гідратацію, сприяють природному відбору в умовах мінливого клімату. Наприклад, у людей, які живуть у спекотних і сухих регіонах, більш розвинути механізми потовиділення, спостерігається більша щільність потових залоз або менша концентрація солей у поті. Таким чином ми запобігаємо ризикам перегрівання і зневоднення. https://humanorigins.si.edu/research/climate-and-human-evolution/climate-effects-human-evolution
І навпаки, у людей, які живуть у холодних і вологих регіонах, розвиваються товсті шари жиру або волосся, щоб забезпечити ізоляцію і запобігти втраті тепла.
Ще один наслідок зміни клімату - збільшення частоти та інтенсивності екстремальних погодних явищ, на кшталт штормів, повенів, посух, спеки, лісових пожеж. Ці явища можуть становити пряму загрозу здоров'ю та безпеці людей. Також вони порушують виробництво харчів, промислову інфраструктуру та навіть провокують соціальну дестабілізацію.
Тобто людям знадобиться розвивати альтернативні фізіологічні адаптації, які підвищать їх стійкість до стресів і травм. Або щільно зайнятися імунною системою, - епідемія коронавірусу Covid-19 чітко продемонструвала: ми не здатні ефективно протидіяти патогенам, надактивним вірусам та забруднювачам.
З вірогідних техногенних факторів можна виділити розвиток здатності до швидшого загоєння ран чи регенерації тканин. А це вже, можливо, фактор генної інженерії майбутнього.
Третій “кліматичний” наслідок - коректування біотичних взаємодій. Включно з конкуренцією, хижацтвом, паразитизмом і мутуалізмом.
Циклічність клімату впливає й на поширення і чисельність інших видів, від яких залежить людина. Рослини, тварини, гриби та мікроби змінюють свої екосистеми.
Використовування нових ресурсів або уникнення нових загроз - теж фактор, який впливає на еволюцію і наш зовнішній вигляд. Дієта чи детоксикації нових токсинів? - непросте питання, на яке потрібно знайти правильну, безпечну для нас відповідь.
Вплив технологічного розвитку на морфологію людини
Як технологічний розвиток впливатиме на морфологію людини? Найбільш вірогідні кандидати - довжина кінцівок та мускулатура.
Деякі вчені пов'язують довжину кінцівок з кліматом. Мова йде про так зване “правило Аллена”, яке стверджує, що кінцівки ендотермів коротші в холодному кліматі та довші в жаркому. Такий феномен пояснюється тим, що довжина кінцівок впливає на площу поверхні тіла і таким чином стимулює терморегуляцію. Відповідно, короткі кінцівки зберігають тепло, а довгі - розсіюють його.
Крім того, люди, які живуть у більш теплому кліматі, можуть розвивати кінцівки для полегшення розсіювання тепла, подібно до природних адаптацій деяких африканських племен, таких як масаї. Останні відомі довгими ногами та руками - порівняно з іншими популяціями.
Однак довжина кінцівок визначається не лише кліматом, але й особливостями харчування, генетики та культури. Наприклад, деякі дослідження припускають величезний вплив статевого відбору, оскільки довші кінцівки сприйматися як більш привабливі або свідчать про вищий соціальний статус.
Сюди ж можна додати технологічні інновації, одяг, міські комунікації. Вони зменшують вразливість до екстремальних умов навколишнього середовища або потреби у фізичній активності.
Альтернативним фактором впливу на морфологію людини називають мускулатуру. М'язи відповідають за рух, силу та метаболізм. На них також впливають екологічні та культурні фактори, фізичні вправи, хвороби та штучний інтелект.
У бідних регіонах планети люди стикаються з нестачею їжі, води, інфекційними захворюваннями та соціальними конфліктами. Ці виклики вимагають підвищеної фізичної активності та витривалості, розвитку сильніших і ефективніших м'язів.
На більш розвинутих територіях багато хто покладається на розвиток технологій, сподіваючись, що таким чином впораються з сучасними викликами. Машини, роботи або генна інженерія для виробництва їжі, води, ліків, забезпечення безпеки, - все це фактори зменшення потреб у фізичній активності та силі. Тобто - бідний Дарвін! - на прикладі людей спрацьовує відбір слабших і менш ефективних. А не навпаки, як в усьому світі.
Водночас соціально розвинутий світ - це ареали когнітивне перевантаження, обробки інформації та творчості. Відповідно, стимулювання розумової активності та ускладнення мозку. Що, до речі, компенсується комп'ютерами, нейронними мережами й хмарними технологіями.
Напрошується висновок: ми приречені на слабке тіло та надрозвинутий мозок? А це вже конструктивна зміна всієї нашої фізіології.
Еволюція та когнітивний розвиток
Еволюція людського мозку була і залишається визначальним фактором успіху нашого виду. Люди мають найбільший мозок відносно розміру тіла серед усіх живих приматів, а також найскладніші та найдосконаліші когнітивні здібності.
Людський мозок збільшувався в розмірах протягом мільйонів років еволюції у відповідь на різні екологічні та культурні виклики. Ми припускаємо, що наші нащадки можуть й далі розвивати когнітивні здібності, залежно від майбутніх селективних тисків і технологічних викликів.
Наприклад, людині знадобиться великий обсяг просторової пам'яті, здатність до навігації, соціального планування, розв'язання проблем та швидкого опанування навчальних звичок. Ми маємо, нарешті, навчитися використовувати ресурси або уникати нових загроз.
В якості альтернативи знадобиться засвоєння кращих соціальних навичок, практик коабітації, комунікацій, емпатії та теорії мислення. На зміну традиційної нуклеарної сім'ї можуть прийти альянси або інші формати надсоціальної взаємодії.
Другий сценарій - неконтрольований технологічний розвиток. “Неконтрольований” в тому сенсі, що він буде постійно провокувати соціальні конфлікти.
Які саме? Несправедливий доступ до інформації, персональних даних, знань, технологій тощо. Все це впливатиме на адаптації та творчість, розумові здібності та професійні хвороби.
Напівфантастика: уявимо таку ситуацію. Існують вербальні, логічні та візуальні навички. Вони соціально коректуються, генетична інженерія працює разом з інженерією політичною. І люди з одними якостями не допускаються до професій, які “призначені” для людей з іншими “властивостями”. Ніякої політики. Все науково прораховується.
Або альтернативний сценарій: одна група виробляє ідеї, інша група - ці ідеї обслуговує. Надає їм “залізного” вигляду. Творчий симбіоз філософів, науковців та інженерів. Чому б ні?
У будь-якому разі, ми вступаємо в епоху, коли природні фактори, як той же клімат, перестають напряму впливати на еволюцію людей. А наша фізіологія концентрується виключно на розвитку когнітивних здібностей.
