Ви коли-небудь задумувалися, яким був світ до нашої ери? Чи людина завжди була такою, якою ми її знаємо? Чи динозаври справді вимерли через падіння астероїда? Чи існує інша реальність, яку ми не бачимо внаслідок технологічних особливостей наших приладів? Ці питання можуть здатися фантастичними або навіть релігійними, але чи є вони науковими?
Спробуємо поглянути на світ з іншого боку. З боку альтернативної науки, яка не погоджується з офіційною версією про походження життя, еволюцію та історію людства.
Альтернативна наука — це не псевдонаука або конспірологія. Це просто інший спосіб дослідження світу, який враховує всі можливі гіпотези, а також міфи та сценарії розвитку.
Я почну з декількох постулатів, що можуть вас здивувати або навіть розлютити. Але не поспішайте висновками. Спробуйте подумати над ними й перевірити їх самостійно. Вони базуються на результатах досліджень, артефактах, свідченнях та логіці.
Ось ці постулати:
- Людина ніколи не була первісною. І не походить від мавпи. Бо ми і є мавпи. Людина системно належить до класу приматів. Про це вам скаже будь-який біолог, навіть не прихильник альтернативних теорій. Мало того, шимпанзе відноситься до Homo. Шимпанзе — це людина, наш спільний пращур.
- Жоден хижак або травоїдне, що мешкає зараз на Землі, не є виключно хижаком або тільки травоїдним. Козу і в людоїдство можна обернути: за ситуацією, знаєте. Але науковці видали підручники і тепер розповідають нам казки із дитинства. Приватні висновки перетворились на істину, хоча вони перестали бути науковими. Вчені втратили інструменти бачити світ таким, який він є насправді.
- Еволюція, зрозуміло, теж не має нічого спільного з тими висновками, що зробила наука. Життя не випадковість і матерія світобудови не мертва. Наука враховує закони матеріального світу — того, що ми спостерігаємо зараз, і діє за принципом: "раз воно все так сьогодні, значить, так було завжди". Це — методологічна помилка.
- Природний відбір не продукує еволюцію. Він призводить до виживання найсильнішого. Тобто — в кінцевому випадку — до збереження виду. Але еволюція, тобто ускладнення генетичних та ДНК-структур, тут ні до чого.
Тепер розгляньмо деякі докази цих постулатів. Вони можуть бути археологічними, генетичними, логічними або експериментальними. Я наведу лише декілька прикладів, але в інтернеті можна знайти багато інших.
- Археологам часом потрапляються дивні артефакти, які не пасують до офіційної хронології або географії людської історії. Наприклад, каміння з зображеннями людей і ящероподібних, які свідчать або про спільне існування цих видів, або про генетичну пам’ять про них. Або піраміди, які знайдені в різних частинах світу, але мають схожу архітектуру і технології будівництва. Або геогліфи в пустелі Наска, які можна розгледіти тільки з повітря. Спитайте фізика: чи можна датувати їх походження? Чіткої відповіді ви не почуєте.
- Генетика також дає підстави для сумніву в офіційній теорії еволюції. Наприклад, дослідження ДНК людини показали, що вона має в собі гени від різних видів тварин, а також невідомих джерел. Деякі науковці кажуть, що людина має багато незадіяних генетичних кодів, які можуть бути активовані певними умовами або стимулами. На додаток, людина має 46 хромосом, а не 48, як у шимпанзе та горил. 23 пари, не 24. Ми еволюціонуємо?
- Логіка також допомагає критично мислити про свою історію. Наприклад, чому людина має такий розвинений мозок, якщо вона використовує лише 10% його потенціалу? Чому людина має таку складну мову, якщо вона описує лише власний простір для виживання? Чому людина має такий розмаїтий колір шкіри, очей і волосся, якщо вона походить від одного предка? І коли з’явилися сучасні раси, а головне, — чому?
- Експерименти також можуть показати нам іншу сторону світу. Наприклад, експерименти з квантовою фізикою демонструють, що матерія може мати різну поведінку залежно від спостереження. І водночас вони доводять тільки те, що ми бачимо не те, що описуємо на папері. Наукова рефлексія часто спотворює фізичний світ, — теж величезна проблема, що не вирішується останні 500 років.
