За новим дослідженням, жінки були мисливцями у більшості культур, де люди жили з полювання та збирання. Нове відкриття суперечить старому уявленню про "Людину-Мисливця", яке приписувало полювання тільки чоловікам.
Дослідники переглянули етнографічні звіти з різних часів та місць, і виявили, що жінки полювали у 136 зі 172 суспільств збирачів-мисливців. Вони також побачили, що жінки використовували різні методи та знаряддя для полювання на різних тварин.
Це дослідження має велике значення для нашого розуміння еволюції людини. Якщо ми вважаємо, що полювання було важливим фактором, що сприяло розвитку багатьох людських адаптацій, таких як біпедалізм, великий мозок та використання інструментів, то ми повинні визнати, що він не обмежувався виключно статевими практиками. Жінки брали активну участь у полюванні та сприяли екологічному успіху своїх груп.
Дослідження також ставить питання про те, чому існує стереотип про "Людину-Мисливця", і як він впливає на нашу наукову та соціальну думку.
До речі, цей міф був сформований у 19-20 століттях на основі обмежених даних та культурних упереджень. Жінки отримали політичні права тільки в першій треті 20 сторіччя - так що не дивне оформлення саме такого міфу.
Ми виробляємо знання на основі наших цінностей, але вони найчастіше будують заслону перед неупередженим поглядом на об'єктивні факти.
Одразу зазначимо: інші дослідження теж демонструють, що жінки брали активну участь у полюванні. Особливо це було характерно для груп, які жили протягом останніх 12 тисяч років на території сучасної Латинської Америки.
Одне з подібних досліджень опубліковане в журналі Science Advances 2020 року. Тоді археологи знайшли поховання підлітка-жінки, яка жила на території Перу близько 9 тисяч років тому. Вона похована з повним набором зброї для полювання на велику здобич: кам'яні наконечники для списів, леза, скребки та інші інструменти. Вона дійсно була мисливцем, а не лише збирачем чи доглядачем дитини.
Наразі з 429 відомих поховань 16 чоловіків і 11 жінок були поховані поруч з мисливською зброєю - досить рівна пропорція. Це означає, що жіноче полювання було поширеним явищем у суспільствах збирачів-мисливців. Просто стародавні люди не знали, що таке гендер й особливо гендерна нерівність.
Разом із тим необхідно відзначити: так, існує принцип андроцентризму або сексизму в антропологічних дослідженнях. Особливо в контексті старих підходів 18-19 століть, коли панували позитивістські та расистські за своєю суттю “наукові” догмати.
Навіть більше: антропологічні, етнографічні та культурологічні дослідження зосереджені виключно на “чоловічих” поглядах, стандартах і цінностях. Хоча такий “чоловічий” світогляд не обов'язково репрезентує псевдонауковий дискурс, але він позиціонує чоловіків і хлопців як репрезентантів “людського” стану або досвіду, тоді як жінки “відхиляються” від “природного людського стану” (Hibbs, 2014).
Андроцентризм негативно впливає на антропологічні дослідження. В тому числі на вибір дослідницьких тем, методів, теорій, інтерпретацій та репрезентацій антропологічного знання.
Але ситуація поступово змінюється, хоча й залежить від політики кафедр, а кафедрами завідують чоловіки.
І фінансування дослідницьких проєктів здійснюються чоловіками. Не в тому сенсі, що вони проти жінок, а в тому, що така практика відбувається в межах додаткових “гендерних” питань. Фактично поза межами науки як такої. В тому й парадокс.
Література:
1. Hibbs, C. (2014). Androcentrism. In T. Teo (Ed.), Encyclopedia of critical psychology (pp. 94–101). Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4614-5583-7_16
2. Eagly, A. H., & Mladinic, A. (1989). Gender stereotypes and attitudes toward women and men. Personality and Social Psychology Bulletin, 15(4), 543–558. https://doi.org/10.1177/0146167289154008
3. Lamphere, L., Ragone, H., & Zavella, P. (Eds.). (1997). Situated lives: Gender and culture in everyday life. Routledge.
4. Abu-Lughod, L. (1990). The romance of resistance: Tracing transformations of power through Bedouin women. American Ethnologist, 17(1), 41–55. https://doi.org/10.1525/ae.1990.17.1.02a00030
5. Moore, H. L., & Sanders, T. (Eds.). (2006). Anthropology in theory: Issues in epistemology. Blackwell.
6. Gacs, U., Khan, A., McIntyre, J., & Weinberg, R. (Eds.). (1989). Women anthropologists: Selected biographies. University of Illinois Press.
7. Golde, P. (Ed.). (1986). Women in the field: Anthropological experiences (2nd ed.). University of California Press.
8. Behar, R., & Gordon, D. A. (Eds.). (1995). Women writing culture. University of California Press.
