Міграція — це завжди ризик. В першу чергу, ризик загинути на новій локації, де відсутня звична кормова база, а природні умови відрізняються від тих, що були раніше.
Звичайно, людям простіше — вони можуть переробити природу під себе, знайти роботу, адаптуватися до специфіки нового клімату. А от що трапляється на прикладі тварин або комах?
Нове дослідження ентомологів розповідає про долю популяцій, яким експериментально змінили екологічну нішу. Під наукові екзекуції попали червоні борошняні жуки, які не змогли вижити у штучно деградованому середовищі. Чисельність комах різко скоротилась.
Мало того, деякі популяції вимерли повністю. Серед інших вижив один “мігрант”. Найбільш вдалий результат — п'ятеро з експериментальної групи. Щоправда, катастрофічні наслідки стосуються тільки одного покоління, відповідно до вимог теорії збереження.
Основний висновок в тому, що рівень швидкої міграції практично не впливає на ймовірність вимирання популяції або час її виживання. Ризикує вся група, якщо вона більш-менш однорідна.
Однак міграція впливала на еволюційний порятунок - коли популяції адаптуються до нових складних умов. З часом вони відновлюються.
Адаптаційні здібності кожного нового покоління на порядок вищі, ніж у попередньої генерації. Звичайно, ті популяції, які не пережили міграції, адаптуються значно швидше, без особливих проблем для “населення”.
"Популяції з нульовим рівнем міграції, схоже, отримали адаптаційну перевагу швидше, - каже доктор Лілі Дюрке, еколог з Університету Колорадо. - Це може бути пов'язано з тим, що гени від дезадаптованих мігрантів сповільнюють практики адаптації".
Разом із тим експериментальні популяції зазнали втрат, коли їх повернули до початкових умов. Таким чином, природа не вітає еволюційні компроміси. Якщо ти змінюєш місце свого проживання, змінюй його назавжди. Не повертайся назад, - саме про це говорить нам еволюція.
"Наші результати підкреслюють складну роль, яку може відігравати міграція, коли популяції стикаються зі швидкими змінами навколишнього середовища", - підкреслює науковець.
"Для розробки надійних стратегій збереження довкілля все ще потрібні додаткові дослідження, особливо в умовах подальшого потепління на планеті".
Що ж стосується практик виживання на новому місці, потрібно не менше 5 покоління, щоб життя прийшло до норми.
Тільки от ми не комахи. Ми не можемо чекати більше століття...
Нагадаємо, на початку 10-х років сформулювалась більш-менш теоретично просунута альтернатива дарвінізму - розширений еволюційний синтез.
Самі біологи стверджують, що дарвінізм нагадує християнське вчення, а тому теорія настільки популярна.
Серед професіоналів навіть ведеться дискусія про те, що життя на Землі народилось передчасно.
