Zawet el-Aryan: недобудована піраміда або насос для води?

В Єгипті, окрім відомих на весь світ пірамід, існує маловідома споруда - Zawet el-Aryan або Заповіт Аріан. Вона знаходиться в однойменному закритому місті і, можливо, натякає на християнську течію, яка панувала в 4 ст. н.е.

Географічно об'єкт розташований між Гізою та Абусіром, двома ключовими точками давньоєгипетської історії.

Серед археологів заведено вважати, що піраміда недобудована. Щоправда, існує незліченна кількість інших варіантів на цю тему, але дивно, що навколо споруди побудували військову базу. Об’єкт повністю закритий для туристів і науковців. Про нього мло що відомо.

На фотографіях, зроблених до введення заборони на дослідження, можна побачити абсолютно приголомшливі залишки будинків та сліди грандіозної цивілізації. Зовсім поруч – сучасне сміттєзвалище. І все це в оточенні військової частини.

Стан археологічного комплексу на цей час невідомий. Існують припущення, що видима частина підземної камери веде до пірамід Гізи. Система тунелів частково зруйнована, а тому в цей регіон не допускають любителів єгипетських пірамід.

Що не заперечує фактів знаходження військових та недопуск сюди професійних археологів. Тим більше, що офіційно єгипетський уряд відкритий для будь-яких наукових досліджень. Дуже дивна ситуація.

Недобудований комплекс епохи Хеопса

Не зважаючи на свою назву, Zawet el-Aryan датується третьою або четвертою династією, тобто, як і всі головні піраміди Гізи, - епохою Хеопса або близькою до неї. Та знаходиться на дуже маленькій території, де сконцентровані всі “проблемні” для істориків гігантські споруди.

Єдине, що можна точно сказати, - перед нами старовинний династичний пірамідальний комплекс. Від нього не так багато залишилось - - лише мегалітичний підвал, зовсім не схожий на інших пірамід Гізи.

Комплекс зроблений з рожевого кварцового граніту, взятого з Асуанського кар'єру, розташованому за 900 км від “сакрального місця”. Звичайно, археологи впевнено говорять про будівництво за допомогою примітивних інструментів, хай навіть не рабами. Але асуанський граніт — найтвердіший на Землі. Він важко обробляється навіть на сучасних кам'янопереробних заводах.

Коли єгиптологи вперше знайшли це місце, саркофаг був закритий. Примітно, що його вбудували в підлогу разом із закритою кришкою. Дуже дивно і технологічно складно.

Чи маємо ми справу із саркофагом — теж питання. Умовно конструкцію можна назвати “гранітною ванною дивної овальної форми”. Кришка зроблена з рожевого кварцу.

Скоріш за все, мегалітичні блоки також складали основу внутрішньої структури піраміди. Чим вище, тим блоки стають меншими, - власне, чому піраміда, хоча її функціональне призначення залишається таємницею.

Блоки вирізані прямо в корінній породі так само плавно, як і в багатьох місцях Єгипту. Сліди від інструментів помітні, але ми можемо ідентифікувати тільки долото та його аналоги. Ніяких “карнакських розрізів” та інших вірогідних слідів високорозвиненої цивілізації.

Треття особливість — слабка обробка. Взагалі, каменю відрізали не так уж багато порівняно з тою же пірамідою Хуфу або Ламаною пірамідою.

Як зазначає Дімостеніс Васілудіс в своїй статті "Таємничі піраміди Zawet el-Aryan: заборонене місце, яке перетворилося на військову базу”:

"Серед цих таємниць є піраміди Zawet El-Aryan, до складу яких входять Шарова піраміда та Недобудована північна піраміда, німі свідки далекого минулого Єгипту.

Шарова піраміда, як вважається, була побудована за часів фараона Хаби у Третій династії, датується приблизно 2670 роком до нашої ери. Хоча її ядро залишається в основному не дослідженим, навколишня територія може похвалитися великими мастабами, які служили житлом для високопоставлених чиновників. Що вказує на королівське значення Zawet el-Aryan у Стародавньому Єгипті”.

Але єгиптолог практично не наводить доказів своєї гіпотези, яка, безумовно, має право на існування. Крім того, версія, що піраміда недобудована, не витримує критики. Просте логічне пояснення: з “оселею аристократів” могло щось статися. Ми не можемо виключати того, що вона була пошкоджена, а єдине, що вціліло, - це основа і підлога.

Розкопки не велися з 1950-х років. От що головне.

Храм Сонця, астрономічний об'єкт чи щось інше?

Спробуємо відмовитися від теорії піраміди. Що тоді ми отримуємо на виході?

Zawet el-Aryan - це місце виходу підземних вод, які перекачувалися по Єгипту через Велику піраміду.

Стара аерофотозйомка показує, що піраміда мала стіну по периметру. Тобто вона була в готовому стані і, відповідно, ніколи не була власне пірамідою, тому що неможливо додали стіну по периметру, таким чином зберішаючи колосальну структуру.

Варто зазначити, що ділянка стіни на захід від ями побудована італійцем Алессандром Барсанті, щоб зупинити засипання ділянки щебенем і піском. Сам Барсанті ніколи не називав цю споруду пірамідою, а скоріше схилявся до думки, що перед ним “якась дивна мастаба”.

Французький археолог болгарського походження Василь Добрєв переконаний, що Заповіт Аріан був Храм Сонця. В той же час дослідник Роберт Темпл у своїй книзі "Єгипетський світанок" пише, що він мав астрономічне призначення.

Історик архітектури Кіт Гамільтон також не знайшов жодних переконливих доказів недобудованої піраміди, хоча він, безумовно, провів ретельне дослідження.

Розкопки Алессандро Барсанті: Руйнування заради марних пошуків

Після того, як територію розчистили, - справа відбувалась в 1900-ті роки, - з’ясувалось, що бруківка, деякі гранітні та вапнякові блоки з'єднані між собою дуже міцним розчином. На стінах виявлені сліди білої штукатурки.

На західній стіні простежується вертикальна центрова червона лінія. Друга червона лінія намальована на південній стіні, яка виходить до північного коридору.

Якби це місце не знаходилось в епіцентрі військової зони, воно все одно б перебувало у жахливому стані, оскільки італійський археолог Алессандро Барсанті буквально знищив частину споруди.

Щоб зрозуміти розташування гранітної підлоги, яка, на його думку, приховувала підземну поховальну камеру, він викинув сусідні вапнякові блоки шириною 3 метри. Навіть якщо там і знаходились історичні артефакти, дослідник не зхвернув на них уваги. На жаль, так вчені працювали на початку 20 сторіччя.

Потім він все таки перетягнув 30-тонний гранітний блок біля підніжжя коридору, сподіваочись знайти вхід. Але віднайшов ще один гранітний блок, з'єднаний з попереднім.

На цьому “дослідження” не припинилось. Барсанті разом із своєю командою пробиває наступний блок, перекриваючи доступ до умовної поховальної камери. Загалом було видалено 22 кубічних метри (!) каменю заради того, щоб виявити блок основи. Західна стіна так, прийшла в нестабільне положення.

Далі — більше. Оскільки камінь був покладений прямо на скелю на найнижчому рівні кладки, Барсанті вважав, що існує вхід до “внутрішніх апартаментів”. До того ж несподівана буря принесла 3 метри паводкової води, заполонивши ділянку, де велися розкопки. Вчений зробив висновок про існування прихованих підземних кімнат.

Ми також знаємо, що підлога ями була зроблена з чотирьох шарів каменю, глибиною близько 4,5 метрів до твердої породи. Гранітні та вапнякові блоки на дні мають величезні розміри; вони щільно підігнані один до одного.

З боку південної та західної стін вкопані вали, а гранітні блоки підлоги розібрані, оскільки Барсанті відчайдушно шукав доступ до підземних камер. Горе-археологи нічого не знайшли.

Незважаючи на суцільні руйнування, Барсанті надав детальні схеми розташування кладки з деякими вимірами. Навіть з урахуванням прогалин, - пізніше Кіт Гамільтон зумів відтворити вигляд чтін на основі його спостережень.

Якщо коротко: темні блоки зроблені з граніту. Вони утворюють L-подібну форму від коридору до знаменитої овальної ванни. Великі вапнякові блоки оточують гранітні; їхні ряди мають не рівномірну товщину.

За словами Гамільтона, кладка нагадує стародавнє Перу. До речі, один такий вапняковий блок важить 43 тонни, понад чотири метри в довжину.

Таємниця гранітної ванни

У своїх записах Барсанті зазначає, що багато блоків мали насічки. Можливо, це свідчить про те, що їх штовхали зі сходу на захід, використовуючи невідомі важелі. Щільність підігнаних блоків вказує на якейсь центральне місце, яке потребує захисту. Або вважалось “сакральним”. Барсаті навіть припустив, що до споруди має відношення міфічний фараон Небхара. Але доказів його існування не знайдено.

Тож розібрані блоки ніхто не чіпляв з 1917 року. А після того, як тут побудували військову базу, піраміда використовується виключно як сміттєзвалище.

На жаль, Барсанті не проводив геологічних та геофізичних досліджень. Тоді вони не мали сенсу, - дослідникам не вистачало ні технологічного, ні математичного інструментарію. Ми можемо лише здогадуватися, для чого була необхідна споруда та як використовувалась гранітна ванна.

Саме Барсанті вважав, що це був резервувар для води з внутрішніми розмірами 2*1*1 метри. На його думку, кришка слугувала столом для жертвоприношень, але це не пояснює, чому вона була запечатана, покрита вапном, потім глиною та вапняковими блоками, вкинутим камінням, щебенем та піском.

Цікаво, що L-подібні гранітні блоки всередині ями ведуть від пробки до овальної ванни. Тому можна запропонувати гіпотезу: гранітні блоки могли спрямовувати воду до ванни, щоб вода витікала з рівною швидкістю. Для чого? Питання.

Все випирається в закриту кришку, яку додатково притиснули вапном і глиною, а потім зверху накидали додаткові вапнякові блоки.

І не забуваємо: пустеля на північі Африки виникла десь наприкінці 8-го - на початку 7-го тисячоліть до н.е. Ще в 6-5 тисячоліттях тут панувала саванна. Але якщо ми говоримо про першу половину 3-го тисячоліття до н.е., то Сахара активно наступала. Посівні площі концентрувались біля Нілу.

І для чого було таким чином ізольовувати воду — за межами розумного. Особливо враховуючи зусилля, трудовитрати, обсяги робіт та логістики.

Так що гіпотеза води, звісно, має право на існування. Але... все виглядає занадто фантастично. Навіть для Стародавнього Єгипту.