Якщо астрономи колись доведуть, що Всесвіт не нескінченний, а просто дуже великий, то потрібно буде переглядати або теорію Великого вибуху, або теорію швидкої інфляції.
Проблема в тому, що всі спроби виміряти розмір Всесвіту впираються або в тезу про нескінченність, або про нескінченно великий простір, за межами або всередині якого знаходиться космологічне Ніщо.
Дійсно, з того, що ми можемо бачити, Всесвіт або нескінченний, або настільки великий, що виглядає нескінченним у всіх метриках, які ми в змозі виміряти.
Зокрема, вони вимірюють масштабну кривизну простору-часу, також відому як Ω, де Ω > 1 означає скінченний всесвіт, вигнутий всередину себе, як поверхня кулі, але з одним додатковим виміром, Ω = 1 означає нескінченний всесвіт без кривизни взагалі, а це означає нескінченний всесвіт, вигнутий від себе, але з одним додатковим виміром.
Наскільки ми можемо судити за результатами вимірювань, Ω становить 1,02±0,02, що дає приблизно такі характеристики:
- мінімальний розмір матеріального простору приблизно у 20 разів більший за спостережуваний Всесвіт;
- очікуваний розмір приблизно в 500 разів більший за спостережуваний Всесвіт, а максимальний об'єм - нескінченність.
Це означає, що ніхто від теорії Великого вибуху відмовлятися не буде. Що, втім, не означає корекції в розумінні інфляції. У міру накопичення фактичного матеріалу і даних спостережень.
Однак є заковика: уся наша апаратура, що проводить вимірювання, - електроприлади. Ми бачимо тільки "світловий" всесвіт.
А чи є космос за межами світла?
