Команда науковців з Гарвардського університету знайшла скам'янілість дивної тварини, яка жила в океані півмільярда років тому. Останки належать до групи тунікатів - найближчих родичів хребетних, тобто риб, ссавців та людей.
Скам'янілість може змінити наші погляди на еволюцію та походження більшості класів сучасного тваринного світу.
Кістки віднесли до морських безхребетних. Зазвичай тунікати набувають різних форм і розмірів. Або бочкоподібне тіло з двома отворами, так звані сифони, які вони використовують для фільтрації їжі з води. Або пуголовкоподібні личинки: останні спочатку плавають, а згодом прикріплюються до морського дна і перетворюються на сифоноподібних дорослих особин. Або зберігають форму пуголовка і вільно живуть у воді.
Скам'янілість отримала назву Megasiphon thylakos і належить до бочкоподібних істот з двома помітними сифонами. Але увагу науковців привернули темні смуги, що йшли вздовж його тіла. Ці смуги виявилися м'язами, тобто деякі з тварин могли відкривати та закривати сифони.
"Морфологія мегасифона підказує нам, що спосіб життя предків тунікатів зосереджувалась на фільтрації їжі за допомогою великих сифонів", - говорить Карма Нанглу, постдокторант і провідний автор дослідження, опублікованого в журналі Nature Communications.
Наразі у палеонтологів є тільки один неповний скелет представників цього виду. Унікальність скам’янілості полягає в тому, що вона збереглазалишки м'яких тканин, що датується середнім Кембрійським періодом - близько 500 мільйонів років тому.
Скам'янілість знайшли в штаті Юта, в гірській породі, що утворилася невдовзі після Кембрійського вибуху, важливої еволюційної події, коли вперше з'явилися більшість основних груп тварин.
Тунікати дуже рідкісні у скам'янілостях, оскільки їхні м'які тіла погано зберігаються. Тому вчені здебільшого покладаються на вивченні живих тунікатів, щоб зрозуміти їх історію та спорідненість з іншими хребетними тваринами.
Однак ця скам'янілість дає унікальний шанс на дослідження анатомії стародавніх видів та їх ранню еволюційну історію.
"Враховуючи виняткову якість збереження та вік скам'янілості, ми можемо узнати досить багато про еволюційну історію тунікатів, - пояснює Нанглу.
Відкриття Megasiphon thylakos також показує, що більша частина сучасних тунікатів сформувалась незабаром після Кембрійського вибуху. Тобто перед нами простягається найбільш довга еволюційна лінія, що існує на планеті Земля.
"Неймовірна знахідка, оскільки до цього у нас практично не було переконливих даних про спосіб життя предків цієї групи".
"Ця тварина - таке ж захоплююче відкриття, як і деякі речі, які я знайшла, звисаючи зі скелі або вистрибуючи з гелікоптера. Це круто", - радіє Нанглу.
