В астрономії немає чіткого поняття "мультивсесвіт". Ця категорія - це, скоріше, журналізм, широко використовуваний у науково-популярній літературі. Він може позначати безліч явищ, зокрема і в космології.
Однак якщо припустити, що наш спостережуваний всесвіт - це всього лише один із безлічі всесвітів, і його властивості такі, якими вони є, бо інакше люди не могли б його спостерігати, тоді ми повинні зануритися у сферу... антропології. Але аж ніяк не астрономії, а то й космології.
На жаль, багато (хоча, звісно, не всі) космологів сприймають "мультивсесвіт" дуже серйозно. Я кажу "на жаль", тому що такий підхід відкачає відмова від наукового методу.
Запропоную аналогію: ми знаємо, що існує безліч планет. Ми також знаємо, що Земля особлива: Сонячна система, в якій вона мешкає, розташування системи в Чумацькому Шляху, орбіта Землі, її хімічний склад, її великий супутник - усе це, швидше, винятки, ніж правила.
Але не потрібно приписувати такі унікальні властивості якимось тонким налаштуванням: ми знаємо, що наша планета особлива, тому що це єдина планета, яка може підтримувати наше існування. Тому не випадково, що людство не розвинулося на Марсі, Юпітері чи одній із надгарячих екзопланет.
Але ось у чому річ. Ми розуміємо, принаймні приблизно, як формуються планети. Ми розуміємо, що такі планети, як наша, хоча це й малоймовірно, час від часу утворюються, а ми живемо на одній із них, інакше ми не були б живі.
Але коли справа доходить до космології... ми не розуміємо, як формуються всесвіти. У нас немає даних спостережень про інші всесвіти.
Ми не знаємо, наскільки ймовірнісний наш всесвіт. У нас немає жодних спостережень, які дають змогу припустити, що інші всесвіти взагалі існують.
Поки ми не зможемо переконливо показати, що не існує життєздатної теорії, яка включає тільки один всесвіт (а саме наш), стрибати в мультиверс передчасно.
А що, якщо параметри нашого всесвіту особливі? Чи знаємо ми напевно, що це не просто випадковість? Чи знаємо ми точно, що якби параметри були іншими, то жоден розумний вид не сформувався б, щоб ставити такі самі запитання?
З іншого боку, поки ми не знаємо відповіді, надто рано відмовлятися від подібного роду досліджень, розводити руками і вимовляти чарівне слово "мультивсесвіт".
Утім, на наш погляд, проблема криється ще в інтерпретації та... математиці. Узяти хоча б поняття "множина": якщо вона не перетинається з іншою множиною або довільним набором чисел, або її не можна "вписати" в іншу множину, чи є така множина окремим всесвітом? Чи потрібні певні, математично вимірювані параметри, які передбачають скінченність всесвіту?
Адже насправді без відмови від ідеї розширення ("всесвіт скінченний") ні про який мультивсесвіт не може бути й мови. Фундаментально виходить, що і наш спостережуваний всесвіт мало того, що кінцевий, він ще й матеріально/інформаційно "замкнутий", тобто не "контактує" з іншими всесвітами...
А ми так і не навчилися правильно ставити запитання...
