Михаїл ІІІ і Київ: що ми знаємо про дохристиянську Русь?

Про дохристиянську Русь ми справді знаємо вкрай мало. Основним джерелом відомостей про цю територію є Повість минулих літ, яку відома українознавиця Тетяна Таїрова-Яковлєва назвала «середньовічним фентезі».

Тож особливої довіри до літописів у нас немає. Принаймні, навіть нечисленні відомості, викладені в Повісті, не перевіряються за паралельними джерелами. Також пам’ятаємо, що книжка написана ченцем, який більше дбав про християнську ідеологію тексту, ніж про виклад історичних фактів.

Але що цікаво: у цьому джерелі написано, що руська земля почалася з царювання Михаїла Третього. Якого Михаїла? Рюрика, нехай навіть легендарного, знаємо. Олега, Ігоря - так собі, але можна сказати: знаємо. Святослава, Володимира - без питань.

Імператор Східно-Римської імперії Міхаїл ІІІ

Фото: Час Науки
Імператор Східно-Римської імперії Міхаїл ІІІ

 

А тут цілий Михаїл. І до того ж “третій”. А куди поділися перші два? Так от. Якщо ми домовимося, що «руська земля» означає «православна земля», «земля грецької віри», тоді Михаїл Третій - це ніхто не інший, як Візантійський імператор. Він правив Східно-Римською імперією (Візантійська імперія - це вигадка німецьких істориків 19 століття) у 840-867 роках нашої ери. Сходиться? Цілком. Тим більше, археологічних свідчень існування Києва раніше середини 9 століття не існує.

Як виглядала дохристиянська Русь, ми точно не знаємоТож додайте ще деякі арабські джерела, що розповідають про корупційні схеми візантійського двору та спроби закріпити за собою торговельні шляхи зі сходу на захід, - і у вас з'являється зовсім інша картинка так званої Київської Русі, також вигадки істориків, зокрема, ректора Київського університету Михайла Максимовича.

А те, що в 11-12 столітті, за словами чи то Іларіона, чи то Нестора-літописця, ця територія вважалася, по суті, колонією Візантії, нехай навіть і з широкими повноваженнями у формі «стольного граду Києва», - майже факт. І не про яку міфічну “державність” не йдеться.

Паралельно це також вказує на існування Ігоря, але не раніше, - Києва, як і київських князів, скоріш за все, також не існувало.

Нагадаємо: саме у Києві сидів грек-митрополит, а всі спроби «коренізувати» цю посаду, починаючи з Ярослава Мудрого, провалилися. А на ті часи, з огляду на симбіоз церковної та протополітичної структур (державної бюрократії не було!), главою держави вважався верховний духовний правитель. Щось на кшталт іранського аятоли, з відповідним персоналістським режимом, тільки значно простіше і на тисячу років раніше.

Інакше кажучи, митрополит - це намісник Римського імператора, а київський князь - так, для війни і розширення васальної території в ім'я Константинополя.

Читайте за темою:

Імперський проєкт: як Константин Великий створив християнство

Непристосовані: переосмислення історії Київської Русі

Де протікає межа між політичною ідеологією та знанням?

Поділитися:

Написати коментар

Популярні статті

Також читають