На початку цього року журнал Nature опублікував статтю, де йшлося про те, що мутації в геномі арабідопсиса відбуваються не випадково.
Зокрема, "випадкове виникнення мутацій з урахуванням їхніх наслідків є аксіомою, на якій ґрунтується велика частина біології та еволюційної теорії".
Однак висновки, зроблені в статті, перекидають основні принципи сучасної еволюційної біології. Тепер в іншій роботі, розміщеній у журналі Genome Research біологами з Ізраїлю та Гани, повідомляється про схожі висновки про невипадкову природу мутацій.
Мутація у відповідь на необхідність
Прес-реліз Хайфського університету стверджує:
"Новаторське дослідження виявляє перші докази довгострокової спрямованості в походженні людських мутацій, що докорінно спростовує неодарвінізм".
Це дослідження описує довгострокові мутаційні відповіді на тиск навколишнього середовища.
Використовуючи новий метод, дослідники під керівництвом професора Аді Лівната з Університету Хайфи показали, що швидкість генерації мутації HbS, яка захищає від малярії, вища у людей з Африки, ніж у людей з Європи, де не поширена ця хвороба.
"Понад століття провідна теорія еволюції ґрунтувалася на випадкових мутаціях. Отримані результати показують, що мутація HbS виникає не випадково, а переважно в гені та в популяції, де вона має адаптивне значення", - каже професор Лівнат.
На відміну від інших даних, ця специфічна відповідь на конкретний тиск навколишнього середовища не може бути пояснена традиційними теоріями.
"Ми припускаємо, що на еволюцію впливають два джерела інформації: зовнішня інформація, яка є природним добором, і внутрішня інформація, яка накопичується в геномі протягом поколінь і впливає на виникнення мутацій", - пояснює Лівнат.
Якщо вчені мають рацію, то деякі групи людей розвинули здатність виробляти необхідні мутації, що призводять до певних корисних адаптацій, частіше, ніж ті люди, які жили в середовищі, де ці адаптації не приносять користі. Це говорить про те, що мутації не обов'язково відбуваються без урахування потреб організмів - що "докорінно спростовує неодарвінізм".
Виробництво мутацій
Чи все ж таки немає ніякого спростування? Науковці пропонують, що здатність до переважного виробництва сприятливих мутацій сама по собі є адаптацією, що виникла внаслідок некерованих еволюційних процесів.
Утім, з часів Дарвіна ми знаємо, що життя виникло внаслідок еволюції. Але як саме відбувається еволюція - в усій її величі, таємничості та складності?
Протягом останнього століття вчені припускали, що мутації в геномі виникають випадково і що природний відбір, або виживання найсильніших, сприяє випадковостям.
Накопичення цих передбачуваних генетичних випадковостей під дією природного добору протягом тисячоліть призводить, своєю чергою, до адаптацій.
"Мутації кидають виклик традиційному мисленню. Результати досліджень показують, що складна інформація, яка накопичується в геномі впродовж багатьох поколінь, впливає на мутації, а тому в довгостроковій перспективі частота мутацій залежить від специфіки тиску навколишнього середовища.
Але як виникає природне виробництво корисних мутацій?
Більшість дарвіністів скажуть: унаслідок випадкових мутацій, які закріпилися в популяціях, бо були корисні для організмів. Таким чином відбувається повернення до неодарвіністського погляду на мутації - випадкові зміни продукують корисні риси, неодарвіністські механізми провокують невипадкові відхилення.
Розпливчаста ламаркістська мода
Поки що біологи-еволюціоністи стверджують: існують "епігенетичні" механізми, які дозволяють необхідним перевагам розвиватися в туманній довгостроковій ламаркістській манері.
"Зрештою, мутації виникають невипадково і в процесі еволюції. Ми повинні вивчити внутрішню інформацію і те, як вона впливає на мутації, оскільки це відкриває двері в еволюцію як набагато масштабніший процес, ніж вважалося раніше", - вважає Лівнат.
Попередні висновки еволюціоністів надзвичайно важливі: мутації не випадкові і можуть відбуватися "на користь" конкретному організму.
Як? Епігенетика говорить про прямі механізми, але як вони виникають, вчені не знають. Хоча їхнє походження має очевидні наслідки для генетичного дизайну.
Але якщо єдиною альтернативою неодарвінізму є ламаркізм чи якась інша туманна модель еволюції, тоді ми мусимо констатувати: поки що не розуміємо, що таке еволюція "в реальному часі".
