Неодарвінізм

Неодарвінізм – це еволюційна теорія, що поєднує принципи дарвінівського добору з відкриттями в галузі генетики. Цей синтез, що зародився на початку 20-го століття, значно розширив наше розуміння еволюційних процесів.

Ключові елементи теорії:

• Спадковість:Неодарвінізм визнає,що еволюція ґрунтується на спадковості.Ознаки та характеристики,що дають організму перевагу в навколишньому середовищі,передаються потомству через гени.
• Мутація:Генетична мінливість,що виникає через мутації,є рушійною силою еволюції.Мутації можуть бути як корисними,так і шкідливими,впливаючи на фенотип організму.
• Рекомбінація: відбувається під час статевого розмноження і дає нові комбінації генів, що веде до більшого різноманіття.
• Відбір: веде до диференціального виживання та розмноження особин з вигідними мутаціями. Особини передають свої сприятливі гени наступному поколінню.

Внесок генетики:

• Відкриття генів:Розвиток генетики продемонстрував,що спадковість ґрунтується на дискретних одиницях – генах.
• Менделівські закони:Закони Менделя пояснили,як гени передаються від батьків до потомства.
• Молекулярна генетика:Розкриття молекулярної структури ДНК та механізмів реплікації та транскрипції дало глибоке розуміння генетичних процесів.

Сучасний дарвінізм:

Сучасний дарвінізм, або синтетична теорія еволюції, – загальноприйняте пояснення еволюційних процесів. Теорія ґрунтується на поєднанні дарвінівського добору з принципами генетики, популяційної генетики та інших дисциплін.