Аналізуючи результати спостережень космічного телескопа "Габбл", астрономи виявили п'ять своєрідних популяцій блакитних зірок, походження яких не зовсім зрозуміле. Об'єкти відрізняються від усіх відомих моделей еволюції зоряного населення.
П'ять груп розташовані в сузір'ї Діва, і кожна з них має розмір карликової галактики.
Особливістю цих скупчень є те, що вони являють собою групу молодих зірок, проте кожна з них розташована дуже далеко від навколишніх галактик. Наприклад, найближча зоряна система від скупчення AGC 226067 розташована на відстані 300 000 світлових років. Через це вченим важко визначити, як народжуються ізольовані групи зірок.
Майкл Джонс, постдокторант Університету Аризони, один із провідних дослідників:
"Ці блакитні скупчення схожі на оазиси в пустелі".
Астрономи також виявили, що всередині п'яти зоряних скупчень немає водню в атомарному стані. Але газ є важливим інгредієнтом при народженні нових зірок. Атомарний водень перетворюється на хмари молекулярного газу, які в кінцевому підсумку запускають ядерні реакції. Тобто виникають зірки, а водень "спалюється" на гелій.
"Ми спостерігаємо, що в цих системах відсутні хмари атомарного газу, але це не означає, що їх там немає", - розводить руками Джонс.
Насправді там має бути кілька хмар, тому що вони все ще виробляють зірки. Той факт, що ці популяції складаються здебільшого з нових світил, і що вони майже не містять газу, - загадки, які ще потрібно вирішити. Або скоригувати наше розуміння зореутворення.
Ще однією особливістю популяцій є повна відсутність старіших зірок. У більшості галактик є старі утворення і, як правило, це червоні гіганти.
"Зірки, які народжуються червоними, зазвичай менш масивні, але вони живуть довше, ніж блакитні зірки", - каже Джонс.
"Блакитні зірки швидше згорають і швидше вмирають. Тому галактики залишаються з червоними зірками".
Крім того, зірки всередині цих п'яти скупчень багаті на металеві елементи. Дослідники використовували кілька підказок, щоб висунути припущення про їхнє походження.
В астрономії будь-який елемент важчий за гелій називається металевим. Вчені вважають, що у великих галактиках матеріал зірок, що вмирають, повторно використовується для народження нових світил, і в цьому повторюваному процесі синтезуються дедалі важчі елементи.
Те, що досліджувані об'єкти багаті на метали, свідчить про те, що газ, який породив зірки, був узятий з великих галактик.
Вчені вважають, що існує принаймні два сценарії, за якими газ йде з великих галактик. Один із них називається "приливний стриппінг". Це коли дві великі галактики проходять повз одна одну, частина газу виривається з галактики під дією гравітаційних сил.
Інший сценарій передбачає "зачистку" під тиском.
"Це все одно що впасти плазом на спину в басейн", - пояснює Джонс.
Коли галактика врізається в сузір'я або скупчення галактик, газ ніби вилітає у вихлопну трубу. Однак бентежить відстань досліджуваних астрономічних об'єктів від великих зоряних систем.
При цьому дослідники схиляються до другого сценарію, вважаючи, що необхідна дуже велика швидкість ударної хвилі, щоб рознести газ і матерію так далеко. Зняття приливної сили відбувається менш швидко, ніж зняття ударного тиску.
Девід Санд, інший автор дослідження, впевнений, що об'єкти "дають нову інформацію про механізми циркуляції зірок і газу у Всесвіті".
"Ми думаємо, що процес зняття ударного тиску відіграє велику роль у перетворенні спіральних галактик на еліптичні. Тож розуміння цього процесу збагачує наші знання про еволюційний процес галактик".
Дослідження було опубліковано на сайті препринтів arXiv і прийнято до публікації в журналі The Astrophysical Journal.
