Чорні діри вважаються відносно простими астрономічними об'єктами. Це пов’язано з тим, що у нас критично мало об’єктивних показників для їх опису — лише маса, можлива траєкторія та розміри.
Але нещодавні дослідження вказують на набагато складнішу картину. Традиційна теорема про відсутність волосся, яка стверджує, що чорні діри в стаціонарному стані можуть бути повністю описані трьома загальними параметрами, стикається з новими викликами.
Нагадаємо, теорема про відсутність волосся - це концепція у фізиці чорних дір, яка стверджує, що ЧД характеризується лише трьома класичними параметрами, що спостерігаються ззовні: маса електричний заряд та кутовий момент або спін.
Згідно з цією теоремою, вся інформація про матерію, яка утворила чорну діру або падає в неї, не може бути спостережуваною для зовнішнього глядача. Це означає, що ЧД являють собою “найпростіші” об'єкти у Всесвіті, оскільки описуються трьома доступними астрофізикам параметрами.
Тож, група астрофізиків з Саутгемптона представила математичні докази існування багатогоризонтних чорних дір - конфігурацій, які суперечать простоті теореми про відсутність волосся. Такі об’єкти мають кілька горизонтів подій, що кидає виклик поняттю унікальності: вчені навіть не виключають, що термін “чорна діра” буде переглянутий, якщо їх розрахунки підтвердяться майбутніми спостереженнями.
Дослідники також пишуть, що за певних умов - наявність космологічної сталої, гравітаційне тяжіння між кількома чорними дірами — ЧД здатні “врівноважувати” розширення простору-часу. А відтак, космологам прийдеться повертатися до концепції “стаціонарного Всесвіту”, адже вони дозволяють великим галактичним структурам співіснувати в статичній рівновазі.
Що приводить нас до іншого висновку: більшість ЧД мають однакову масу і кутовий момент. Інакше кажучи, чорні діри не є сингулярними об'єктами, а їх взаємозв’язок з навколишнім простором необов’язково пояснюється гравітаційними ефектами.
Використовуючи чисельні рішення в рамках загальної теорії відносності, астрофізики продемонстрували потенційну можливість виникнення таких багатогоризонтних конфігурацій. Їхні висновки вказують на те, що подібні системи динамічно нестабільні; їм “вкрай необхідні” заряд або кутовий момент, щоб забезпечити темпоральну стабільність.
Якщо майбутні дослідження вкажуть на точність попередніх висновків, нам також прийдеться переписувати основи гравітаційної фізики. І забути про існування багатьох теорій, які вважалися концептуальними та непогрішними останні 40 років.
Дотепер чорні діри залишаються найбільш загадковими об'єктами у Всесвіті. Так, деякі фізики стверджують, що жодний об’єкт не може впасти в чорну діру.
Інші вчені доводять, що ми живемо всередині чорної діри або в горизонті подій чорної діри.
Найбільш радикальна точка зору вказує, що чорна діра - це особливий набір подій і не більше того.
