Спектрометричний комплекс Atmospheric Chemistry Suite на борту марсіанського орбітального зонда "Trace Gas Orbiter" європейської місії "ExoMars" зареєстрував лінії поглинання вуглекислого газу та озону, яких не спостерігали раніше ні на Землі, ні в космосі. Завдяки високій чутливості інструменту з'ясувалося, що вуглекислота й озон можуть проявляти себе саме в тому діапазоні інфрачервоного спектра, де очікується виявити сигнал від молекул метану - одного з можливих біомаркерів.
Результати відкриття, яке може змусити переглянути попередні публікації на тему вимірювань метану на Марсі, а також методи його пошуку, прийняті до публікації в журналі Astronomy & Astrophysics.
Дослідження проводилися з використанням даних спектрометра MIR (середній інфрачервоний діапазон 2,31 - 4,2 мікрометра), які були отримані за один марсіанський рік. Це означає, що дані були зібрані приблизно з початку роботи "Trace Gas Orbiter" на орбіті Марса з весни 2018 року.
У цій ділянці інфрачервоного спектра очікувалося знайти смуги поглинання метану, розташовані в районі 3,3 мікрометрів. Метан - один з основних біомаркерів, які можуть свідчити про можливе життя на Червоній планеті. У цій же ділянці довжин хвиль розташовані смуги поглинання молекул води і вуглекислого газу, останній з яких становить основну частину марсіанської атмосфери.
Спектрометр MIR спостерігає в режимі сонячних затемнень: прилад "дивиться" на край планети, де крізь атмосферу Марса просвічують сонячні промені.
Різні речовини в атмосфері поглинають частину сонячного випромінювання, і тоді в спектрі з'являються "провали" - так звані лінії поглинання. Кожна речовина поглинає випромінювання з певними довжинами хвиль, залишаючи свій неповторний "відбиток" на спектрі. Крім цього, речовина з однією і тією ж хімічною формулою може мати кілька смуг поглинання, що свідчить про відмінності в будові молекул або різний ізотопний склад.
