Теорія планетоутворення

Теорія планетоутворення описує процес формування планет з первинної речовини. Найпоширенішою теорією є небулярна гіпотеза, яка стверджує, що планети формуються з протопланетного диску, що обертається навколо молодої зірки.

Етапи планетоутворення:

1. Гравітаційний колапс: Хмара пилу та газу під дією гравітації стискається, утворюючи протозорю.
2. Формування протопланетного диску: Частина речовини протозорі розплющується в диск, що обертається, з якого згодом формуються планети.
3. Акреція: Дрібні частинки в диску, звані планетезималями, стикаються й злипаються, утворюючи все більші тіла.
4. Диференціація: Завдяки гравітації та нагріванню, планети розшаровуються на шари з різним хімічним складом.

Види планет:

• Земні планети: Складаються з твердих порід та металів. Приклади: Меркурій, Венера, Земля, Марс.
• Газові гіганти: Складаються здебільшого з водню та гелію. Приклади: Юпітер, Сатурн.
• Льодові гіганти: Складаються з льоду та гірських порід. Приклади: Уран, Нептун.

Відкриті питання:

• Як формуються планети-гіганти?
• Як виникають супутники планет?
• Як впливає на планетоутворення зіткнення з іншими тілами?