Супутникове днк

Супутникове ДНК – це тандемно-повторювані послідовності нуклеотидів, які не кодують білки. Ці послідовності розташовані в гетерохроматині, щільно упакованому районі хромосом, який неактивний у транскрипції.

Функції:

• Стабільність хромосом: Супутникове ДНК може забезпечувати структурну стабільність хромосом, допомагаючи сегрегаці] під час поділу клітин.
• Регуляція генів: Деякі супутникові ДНК вплива.nm на експресію генів, розташованих поблизу них.
• Еволюція хромосом:Супутникове ДНК може грати роль у еволюції хромосом,

Типи:

• Альфа-сателітна ДНК:Цей тип супутникової ДНК є найбільш поширеним у еукаріотів.Він складається з коротких (170-300 bp) тандемних повторів.
• Бета-сателітна ДНК:Цей тип супутникової ДНК менш поширений,ніж альфа-сателітна ДНК.Він складається з довгих (1-10 kb) тандемних повторів.
• Міні-сателітна ДНК:Цей тип супутникової ДНК складається з коротких (10-100 bp) тандемних повторів,які часто розташовані в кластерах.

Методи дослідження:

• Гібридизація in situ з флуоресцентними мітками (FISH):Цей метод використовується для візуалізації супутникової ДНК в хромосомах.
• ПЛР:Цей метод використовується для ампліфікації супутникової ДНК для подальшого аналізу.
• Секвенування ДНК: визначення послідовності нуклеотидів супутникової ДНК.