Полігональна кладка Перу

Полігональна кладка - це унікальна техніка мурування, що використовувалась в Перу в доіспанський період. Вона вражає своєю точністю та міцністю, адже блоки щільно підігнані один до одного без жодного розчину.

Така кладка зустрічається в багатьох стародавніх перуанських спорудах, таких як Мачу-Пікчу, Саксайуаман, Куско та інші.

Особливості полігональної кладки:

• Різноманітність форм: блоки мають багатокутну форму, що робить кладку схожою на мозаїку.
• Ідеальне припасування: зазори між блоками мінімальні, іноді лезо ножа неможливо просунути.
• Відсутність розчину: блоки тримаються за рахунок сили тертя та власної ваги.
• Міцність та стійкість: споруди з полігональної кладки витримують землетруси та інші природні катаклізми.

Питання, на яких поки що немає чітких відповідей:

• Як їм вдалося так точно підігнати блоки без сучасних інструментів?
• Які методи вони використовували для транспортування важких кам'яних блоків?
• Чому полігональна кладка не використовується в сучасному будівництві?

Ці питання досі залишаються загадкою.

Полігональна кладка Перу - це не лише вражаюча техніка мурування, але й багатовікова таємниця, яка чекає на своє розкриття.