Квантова телепортація

Уявіть собі дві частинки, розділені космічними відстанями, але щільно пов'язані між собою. Вони нібито мають таємничий зв'язок, що долає розрив. Таке явище називають «квантова заплутаність», - і вона вважається фундаментом, на якому тримається квантова телепортація.

Але це не означає фантастичну перспективу створення телепортів, - адже квантова телепортація не переміщує матерію. Вона лише передає точний квантовий стан частинки з одного місця в інше.

На практиці процес починається з пари частинок, підготовлених у заплутаному стані. Коли одна частинка взаємодіє з третьою, стан якої ми хочемо «телепортувати», відбувається тонке вимірювання, або вимірюванням стану Белла. Цей вимір пов'язує невідомий стан з однією з частинок і негайно впливає на віддаленого партнера.

Однак акт вимірювання також незворотно руйнує початковий стан, запобігаючи будь-якому шансу клонування інформації. Таким чином, сам квантовий стан по суті виникає в іншому місці, а не фізично переноситься через простір.

Проте квантова телепортація не була б повною без підтримки класичного зв'язку. Після проведення вимірювання конкретна інформація про його результат передається звичайними засобами - кабелями, оптоволокном чи бездротовими сигналами.

Там, озброєні цими додатковими даними, дослідники застосовують точні операції до віддаленої частинки, перетворюючи її на точну копію початкового квантового стану.

Незважаючи на миттєвий «моторошний» зв'язок, притаманний заплутуванню, загальний обмін не перевищує космічну межу швидкості, що накладається швидкістю світла.