Хараппська цивілізація

Хараппська цивілізація розквітала в долині річки Інд протягом 2600-1900 рр. до н.е. Її розкопки у 1920-х роках стала сенсацією, адже вона висвітлила раніше невідому цивілізацію, що суперничала з Месопотамією та Єгиптом за масштабами та складністю.

Міста та планування: Хараппська цивілізація славилася своїми вражаючими містами, збудованими з обпаленої цегли.

Мохенджо-Даро та Хараппа - два найвідоміших міста, що вражають чітким плануванням з прямокутними вулицями, поділом на квартали, та системою каналізації. Рівень урбанізації свідчить про високу соціальну організацію та технологічний розвиток.

Економіка та торгівля: Економіка Хараппської цивілізації ґрунтувалась на сільському господарстві, скотарстві та торгівлі. Вирощували пшеницю, ячмінь, бавовну, а також овець, кіз та биків.

Торгівля велась з Месопотамією, Персією та Афганістаном. Існували й ремесла: ткацтво, металургія, виготовлення ювелірних виробів та кераміки.

Релігія та мистецтво: Релігія Хараппської цивілізації до кінця не з'ясована. Вчені знайшли зображення богині-матері, прото-Шиви, а також бика.

Мистецтво представлене теракотовими фігурками, печатками з інсценами та символами, а також різьбленими барельєфами.

Писемність та мова: Хараппська цивілізація володіла власною писемністю, що досі не розшифрована. Вона складається з близько 400 знаків, що зображують тварин, предмети та абстрактні символи.

Занепад: Близько 1900 р. до н.е. Хараппська цивілізація раптово занепала. Можливі фактори: зміни клімату, вторгнення кочових племен, екологічні катастрофи.