Фараон

Фараон — це сучасна назва правителів Стародавнього Єгипту. Протягом більшої частини єгипетської історії цей термін не був офіційним титулом, а виник в епоху Нового царства як евфемізм, що дозволяв уникати згадування царського імені та переліку офіційних титулів.

Історія терміну

З середини I тисячоліття до н. е. цей термін набув статусу одного з офіційних найменувань царя.

Термін “фараон” походить від єгипетського слова “pr ꜥꜣ”, що буквально означає “великий дім”, тобто царський палац.

З періоду Нового царства (XVI—XI століття до н. е.) назва палацу стала іносказально позначати самого правителя, а з X століття до н. е. цей термін часто використовували для позначення влади монарха, іноді навіть іноземного.

Перші політичні утворення

Перші ранньодержавні утворення — номи — з’явилися в долині Нілу не пізніше середини IV тисячоліття до н. е. У цих протодержавних утвореннях виникла необмежена спадкова влада правителя, який поєднував функції воєначальника, жерця та керівника господарства.

Після об’єднання Верхнього Єгипту та захоплення царями Нармером і Міною (Менесом) Дельти Нілу (XXXI століття до н. е.) агресивний військовий характер цих монархій почав пом’якшуватися.

Одночасно з розвитком бюрократичного апарату та переведенням господарства в пряме підпорядкування монарху йшла сакралізація його влади, особливо при Джосері та його наступниках.

Цар став розглядатися як гарант прихильності богів до країни. Починаючи з IV династії, він асоціюється вже не стільки з богом Хором, скільки з богом сонця Ра, сином якого і вважається.

Царства в перехіжній період

З занепадом Стародавнього царства, початком кліматичної кризи XXIII—XXII століть до н. е. та вступом Єгипту в I Перехідний період могутність і авторитет царів ослабли, зросло вплив і багатство знаті та державних чиновників.

VIII династія втратила загальний контроль над країною, виникли місцеві незалежні династії, яким не вдавалося підтримувати колишній рівень суспільного добробуту.

Епоха Середнього царства так і не повернула єгипетським царям втраченого рівня влади, хоча XII династія змогла навіть перейти до агресивної зовнішньої політики.

Роль фараонів

Фараони відігравали ключову роль у формуванні великої історії Єгипту. Вони були не лише політичними лідерами, але й релігійними символами, які вважалися втіленням богів на землі. Їхні досягнення та спадщина залишили незабутній слід у світовій історії та культурі.