Епоха реіонізації

Епоха реіонізації – це період в історії Всесвіту, коли нейтральний водень, що домінував після Великого вибуху, знову іонізувався під впливом випромінювання перших зірок і квазарів. Цей процес розпочався приблизно через 400 мільйонів років після Великого вибуху і тривав близько 800 мільйонів років.

Пов'язані теми:

• Темні століття:період після Великого вибуху,коли Всесвіт був заповнений нейтральним воднем,який не пропускав видиме світло.
• Перші зірки:масивні,гарячі зірки,що формувалися в перших галактиках.
• Квазари:надзвичайно яскраві активні галактичні ядра,що випромінюють величезну кількість енергії.
• Рекомбінація:процес,при якому вільні електрони та протони з'єднуються,утворюючи атоми водню.
• 21-сантиметрова лінія:спектральна лінія,що виникає при переході атомів водню з одного гіпертонкого стану в інший.

Перебіг епохи реіонізації:

1. Темні століття:після Великого вибуху Всесвіт був заповнений нейтральним воднем,який не пропускав видиме світло.
2. Формування перших зірок: перші зірки, що формувалися, випромінювали ультрафіолетове світло, яке іонізувало навколишній водень.
3. Розповсюдження іонізації:іонізований водень,будучи провідником,дозволив фотонам вільно подорожувати по Всесвіту,сприяючи подальшій іонізації.
4. Завершення епохи:епоха реіонізації закінчилася,коли більшість водню у Всесвіті стало іонізованим.

Наслідки епохи реіонізації:

• Створення видимого Всесвіту:іонізований водень став прозорим для видимого світла,що дозволило нам бачити перші зірки і галактики.
• Нагрівання міжгалактичного середовища:фотони,що іонізували водень,також нагріли міжгалактичне середовище до мільйонів градусів.
• Формування крупномасштабних структур:іонізація зробила Всесвіт більш однорідним,що сприяло формуванню галактик і кластерів галактик.