Епідіакарський період

Едіакарський період (635–542 млн років тому) – це останній період неопротерозою, що знаменується вибухом життя після крижаного століття. Період названий на честь пагорбів Едіакара в Південній Австралії, де знайдено багато викопних того часу.

Характерні риси:

• Відсутність скелетів:більшість едіакарських організмів були м'якотілими,що ускладнює їх вивчення.
• Прості форми:переважали дивні,дископодібні,трубчасті та медузоподібні організми.
• Відкладення фосфатів:свідчать про еволюцію кисневого фотосинтезу.
• Глобальні льодовикові періоди:вплинули на еволюцію та екологію.

Значення:

• Едіакарський період – це перехідний етап між еволюцією одноклітинних та багатоклітинних організмів.
• Вивчення едіакарської біоти дає уявлення про ранні екосистеми та еволюцію тварин.