Дослід Кавендіша

Дослід Кавендіша, проведений англійським фізиком Генрі Кавендішем у 1797-1798 роках, став першим вдалим експериментом з вимірювання гравітаційної сталої в лабораторних умовах.

Експеримент мав величезне значення для розвитку фізики, адже він підтвердив закон всесвітнього тяжіння Ньютона й дав можливість точно визначити одну з найважливіших фізичних констант.

Метод Кавендіша ґрунтується на вимірюванні крутильного моменту, що створюється силою тяжіння між двома масивними свинцевими сферами.

Установка для досліду складалася з:

• Крутильних терезів,що являли собою дерев'яну балку,підвішену на тонкому дроті.
• Двох великих свинцевих сфер,розташованих по боках від балки.
• Двох малих свинцевих сфер,прикріплених до кінців балки.

Сила тяжіння між великими та малими сферами спричинювала крутіння балки. За кутом закручування балки та відомими параметрами установки Кавендіш розрахував силу тяжіння між сферами.

Результати досліду Кавендіша показали, що значення гравітаційної сталої G дорівнює:

G = 6,674 × 10^(-11) м^3/(кг⋅с^2)

Це значення збігається з сучасним значенням G з точністю до 1%.

Важливість досліду Кавендіша:

• Підтвердив закон всесвітнього тяжіння Ньютона.
• Точно визначив гравітаційну сталу.
• Запропонував метод для вимірювання малих сил.