Наука пробивалася крізь релігійні пута і кістковість академічної спільноти. Часто науковці стикалися з елементарним ігноруванням прогресу, нові ідеї піддавалися обструкції з боку консерваторів.
Але свобода думки завжди перемагала колективну волю. Завдяки фактам і експериментальним даним.
Разом із тим наукові дискусії всередині академічної спільноти часто зводилися до порожнього формалізму. Нерідко бюрократичні вимоги, кафедри та професорські посади становились вищими, ніж звичайний пошук істини.
Тому індивідуальна позиція окремого вченого дуже важлива. Навіть якщо його теорія вважається псевдонауковою. Не тому, що вона спирається на маніпуляцію, а тому, що не сприймається науковою спільнотою.
Або пояснює явища природи на основі іншої логіки, альтернативної методології та нової фізики.
Будь-яка наукова теорія має бути верифікована, доведена з наукової точки зору. Мало того, 99% гіпотез — якщо не більше — зазвичай провалюються. І це основне правило, яке жене науку вперед. Все інше — бюрократія та спроба зупинити розвиток. Довести, що ми все знаємо і все розуміємо.
Але це не так. Ми лише припускаємо. Справжній вчений — той, хто не знає й не може пояснити. А також визнає необхідність повноцінної наукової дискусії.
Ми пропонуємо онлайн-майданчик для такої дискусії. Вільний обмін думками. Без персональних авторитетів, але з єдиною метою - наукова істина.